Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15111-д про оподаткування цифрових платформ, який запроваджує в Україні європейську систему контролю за доходами, отриманими через онлайн-сервіси.
За документ проголосував 241 народний депутат, передає Суспільне.
Нові правила стосуватимуться як українських, так і міжнародних платформ, зокрема OLX, Bolt, Uber, Glovo, Kabanchik, Airbnb та інших сервісів продажу товарів, оренди житла, транспорту й надання послуг.
Головна зміна полягає в тому, що цифрові платформи автоматично передаватимуть податковим органам інформацію про доходи своїх користувачів, отже, Україна впроваджує механізм, який уже працює в країнах Євросоюзу.
Що зміниться для користувачів
Закон передбачає, що оператори платформ стануть податковими агентами. Це означає, що вони самостійно утримуватимуть податки з доходів фізичних осіб.
При цьому користувачам не доведеться відкривати спеціальні рахунки або подавати окремі декларації.
Для громадян запроваджується пільговий режим оподаткування: ставка становитиме 10% замість нинішніх 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору.
Також від податків звільнятимуться доходи від продажу товарів через платформи, якщо їхній обсяг не перевищує 2000 євро на рік. Норма стосується насамперед людей, які продають власні вживані речі, а не ведуть системний бізнес.
Для ФОПів нічого не змінюється
У законі окремо прописано, що обмежень для фізичних осіб-підприємців не буде. Якщо користувач працює через платформу як ФОП, сервіс не утримуватиме податок автоматично. Нові правила спрямовані переважно на тих, хто отримує доходи без підприємницького статусу.
Україна фактично переходить на модель ЄС, за якої податкова бачить доходи, отримані через цифрові сервіси. Для пересічних користувачів це означає легалізацію підробітків через платформи за пільговою ставкою, а для держави – виведення з «тіні» значної частини онлайн-економіки.
Документ є одним із так званих маяків у програмі співпраці України з МВФ та наближає українське законодавство до європейських стандартів.
За словами нардепа Ярослава Железняка, фінальна редакція законопроєкту має підтримку бізнес-асоціацій і суттєво відрізняється від початкової версії.
З документа прибрали найсуперечливіші норми, зокрема вимоги щодо спеціальних рахунків, ризики розкриття банківської таємниці та положення, які могли автоматично прирівнювати співпрацю з платформами до трудових відносин.
Коли закон запрацює
Формально нові правила набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року. Проте для запуску системи Україна має підписати міжнародні меморандуми та налагодити автоматичний обмін інформацією між державними органами й цифровими платформами.
Тому, за оцінками авторів реформи, повноцінно новий механізм може запрацювати лише у 2028 році.
Бекграунд. Більше про це ми писали в матеріалі «Хаос, «тінь» і контрафакт: який вигляд в Україні має онлайн-торгівля та чому держава закручуватиме гайки».