Українські удари по акваторії Азовського моря, яких за останні 9 днів зазнали понад 100 російських суден, паралізували роботу портів Азова та Тамані, через які на експорт ішли мільйони тонн російського зерна.
На ці два порти припадає 15% російського експорту зернових і 17–21% вивезення за кордон рослинних олій, пише The Moscow Times із посиланням на оцінку керуючого партнера «АгроТренд» Ніколая Личова.
Інші аналітики оцінюють частку ще вище – до 25% сукупного експорту зерна та олії. Через мілководні порти за Керченською протокою йде торгівля з країнами Близького Сходу, зокрема Туреччиною, яка закуповує практично кожну п'яту тонну російського зерна.
Наприкінці минулого тижня, за словами джерел Reuters, російська влада повідомила судноплавні компанії про припинення приймання заявок на прохід Керченською протокою, що з'єднує Азовське та Чорне моря.
Напередодні Мінтранс і Мінсільгосп Ростовської області повідомили, що шукають альтернативні маршрути для зернових експортерів, у яких нещодавно стартувала збиральна кампанія.
Через пізній початок збору та логістичні обмеження експорт зерна в липні буде на 20% меншим, ніж планувалося, прогнозують аналітики ІКАР: 2 млн тонн замість 2,5 млн. Частково експорт, паралізований в Азовському морі, можна переорієнтувати на глибоководні порти: вони можуть відвантажувати 4–4,5 млн тонн на місяць. Цього вистачить у липні.
Експорт зернових доведеться перебудовувати «з коліс», тобто на самому піку сезону, в умовах пізніх жнив і паливної кризи, а це «майже нереальне завдання», вважає Личов: щоб потік пішов новим маршрутом, потрібно, щоб станції, термінали, порти були готові прийняти ці обсяги, а вони не готові, пояснює він.
Бекграунд. Як писав Bloomberg, ціни на пшеницю різко пішли вгору через українські удари по росії.