Міжнародне дослідження про російські схеми обходу санкцій знову поставило питання щодо приватизації українського порту «Усть-Дунайськ» – одного з ключових логістичних об'єктів на Дунаї, який набув особливого значення після початку повномасштабної війни.
У новій доповіді британської програми Serious Organised Crime & Anti-Corruption Evidence (SOC ACE) при Університеті Бірмінгема аналізуються міжнародні логістичні маршрути росії в Чорному морі.
Окремий розділ присвячений групі компаній Transship/Craneship та її впливу на роботу порту «Усть-Дунайськ».
Після блокування частини українських морських портів дунайський напрямок став одним із головних маршрутів експорту українського зерна та іншої продукції.
Через це питання, хто контролює або впливає на роботу такого об'єкта, виходить далеко за межі звичайного бізнесу й стосується економічної та національної безпеки.
Ще у 2024 році українські журналісти, зокрема hromadske, звернули увагу на приватизацію «Усть-Дунайська». Тоді повідомлялося, що після продажу державного порту компанії «Еліксир Україна» в його роботі могли брати участь структури, пов'язані з групою Transship/Craneship.
Журналісти писали про використання персоналу, техніки та договірні відносини між портом і компаніями групи.
Нове розслідування
Британські дослідники прямо не стверджують, що одеський бізнесмен Андрій Іванов є власником порту, однак дійшли висновку, що пов'язані з Transship/Craneship компанії мають значний вплив на його операційну діяльність.
Іванова пов’язують із перевезенням нафтопродуктів із портів рф, а також стверджують, що пов’язані з ним судна працюють у портах окупованого Криму.
Для аналізу автори використали корпоративні документи, супутникові знімки, морські бази даних, торговельну статистику та журналістські розслідування.
У доповіді також згадуються ймовірні зв'язки окремих компаній групи з російськими портами, перевезеннями поблизу окупованого Криму та міжнародною мережею компаній, яка працює в кількох юрисдикціях.
Водночас автори наголошують, що дослідження не є судовим рішенням і саме по собі не доводить незаконність описаних операцій.
Воно лише вказує на обставини, які, на думку експертів, потребують перевірки правоохоронними органами.
За останні два роки навколо приватизації «Усть-Дунайська» накопичилися журналістські розслідування, матеріали кримінальних проваджень і судові рішення щодо проведення слідчих дій. Тепер до них додалося й міжнародне академічне дослідження.
Якщо під час приватизації стратегічного об'єкта справді були порушення або існував ризик впливу бізнесу, пов'язаного з країною-агресором, остаточну правову оцінку мають дати українські державні органи. Саме від їхніх висновків залежатиме, чи може бути переглянуто результати приватизації порту.
Усть-Дунайський морський порт – це невеликий державний транспортний вузол, розташований у Жебріянській бухті Чорного моря та біля гирла річки Дунай, з управлінням у місті Вилкове Одеської області. У січні 2023 року держава продала цей порт на аукціоні за 201 млн гривень компанії з Вінниці. У травні 2023 року дунайські порти України (включно з Усть-Дунайськом) показали найбільший обсяг перевалки вантажів за весь час своєї роботи.