За чотири роки кількість українців, які інвестують у цінні папери, зросла майже у 12 разів

Станом на 1 серпня 2026 року на ринку було 271,3 тис. унікальних інвесторів

В Україні кількість людей, які інвестують у цінні папери, за чотири роки зросла майже у 12 разів. Станом на 1 серпня 2026 року на ринку було 271,3 тис. унікальних інвесторів.

Про це свідчать дані Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, повідомляє Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Від початку 2026 року до ринку долучилися ще 43,3 тисячі людей. Переважна більшість інвесторів – це фізичні особи.
«Щоб оцінити масштаб: це населення середнього обласного центру. І це люди, які прийшли на ринок капіталу не в тепличних умовах, а під час повномасштабної війни – попри блекаути, релокації та економічну невизначеність. Вони вирішили не просто зберігати гроші, а змусити їх працювати», – пояснили в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Фахівці вважають, що тепер важливо перетворити цей інтерес на довгострокові інвестиції.

Для цього пропонують запровадити особові інвестиційні рахунки (ОІР). Відповідні законопроєкти вже зареєстровані у Верховній Раді.

ОІР мають стати спеціальними рахунками для інвестицій. Через них українці зможуть купувати акції, корпоративні облігації, облігації місцевих позик і державні цінні папери, зокрема ОВДП.

Законопроєкти передбачають також податкову пільгу. Якщо кошти залишатимуться на рахунку щонайменше три роки, то інвестиційний дохід за визначених законом умов не оподатковуватиметься. При цьому протягом трьох років інвестор зможе поповнювати рахунок, купувати та продавати цінні папери й змінювати структуру портфеля. Обмеження стосуватиметься передусім виведення коштів із рахунку.

Ідея ОІР полягає у створенні в Україні довгострокового внутрішнього капіталу. Такі кошти можуть спрямовуватися на розвиток бізнесу, інфраструктури та відбудову країни.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Національний банк оновив вимоги щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховиків. Зміни передбачають скасування низки тимчасових воєнних послаблень, уточнення критеріїв прийнятних активів і коригування порядку розрахунку капіталу платоспроможності.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS