Правозахисна організація Human Rights Watch закликала Конгрес США не дозволяти Туреччині передати Україні десятки тисяч касетних боєприпасів американського походження, які зберігаються на турецьких складах.
Йдеться про пакет озброєнь вартістю $256 млн, до якого також входять 12 реактивних систем залпового вогню M270.
Позицію HRW розкритикувала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, передає Інтерфакс-Україна.
Вона заявила, що організація одночасно документує російські удари касетними боєприпасами по цивільних об’єктах в Україні як можливі воєнні злочини, але закликає заблокувати передачу Україні озброєння, яке може використовуватися для ураження російських пускових установок.
«5 серпня російська ракета з касетною бойовою частиною влучила в сортувальний центр «Нової пошти» в Києві. Троє людей загинули на робочому місці. Human Rights Watch задокументувала цей удар і назвала його ймовірним воєнним злочином», – написала Мудра.
За її словами, міжнародне гуманітарне право забороняє невибіркові атаки, але не містить універсальної заборони на застосування конкретного типу зброї. Мудра наголосила, що оцінка законності удару залежить, зокрема, від характеру цілі, обставин застосування зброї, запобіжних заходів та принципу пропорційності.
За даними HRW, Туреччина запросила у США дозвіл на реекспорт Україні американських боєприпасів, які десятиліттями зберігалися на її складах.
Пакет включає:
Боєприпаси містять понад 10 млн касетних суббоєприпасів. Зокрема, одна ракета M39 ATACMS оснащена 950 суббоєприпасами M74, один M26 – 644 суббоєприпасами M77, а кожен снаряд M509A1 містить 180 суббоєприпасів M42.
HRW вважає, що передача старих касетних боєприпасів створює додаткові ризики для цивільного населення через можливу наявність боєприпасів, які не здетонували.
Організація також зазначає, що частина цих боєприпасів була вироблена Туреччиною за американськими ліцензіями, починаючи з 1987 року.
Мудра заявила, що Україна бере на себе зобов’язання не використовувати касетні боєприпаси в населених пунктах і застосовувати їх проти скупчень російських військ на відкритій місцевості. За її словами, після звільнення територій Україна також має розміновувати ділянки, де застосовувалися такі боєприпаси.
«Кожен елемент, що не спрацював, падає на нашу землю. Наші сапери його знешкодять після деокупації», – зазначила вона.
HRW, зі свого боку, наголошує, що касетні боєприпаси мають високий ризик залишати нерозірвані суббоєприпаси, які можуть становити небезпеку для цивільних і після завершення бойових дій.
США не є учасником Конвенції про касетні боєприпаси, як і Україна, росія та Туреччина. Водночас американське законодавство містить обмеження на експорт таких боєприпасів, хоча президент може зробити виняток, якщо визнає передачу життєво важливою для інтересів безпеки США.
Наразі публічно не повідомлялося, чи погодила адміністрація Дональда Трампа відповідний виняток для цієї угоди.