Міністерство економіки та довкілля працює над запуском низки цифрових проєктів, які мають прискорити цифровізацію бізнесу, спростити доступ підприємств до фінансування та закласти основу для розвитку штучного інтелекту в Україні. Серед ключових ініціатив – створення національного AI дата-центру, Центру компетенцій «Індустрія 4.0», електронного інвойсу та цифрового реєстру факторингових операцій.
Про це під час Global Tech Kharkiv 2026 повідомив заступник міністра економіки та довкілля України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт.
За його словами, одним із пріоритетів є формування в Україні сучасної інфраструктури для розвитку штучного інтелекту.
«Це початок роботи з регуляціями, з нормативкою, щоб запустити трек дата-центрів і залучити в подальшому міжнародних партнерів, таких, як Amazon, Google тощо. Це важливий напрямок, і ми над ним працюємо», – сказав Циборт.
Згідно з презентацією Мінекономіки, проєкт передбачає будівництво в Україні національного AI Data Center, розвиток енергетичної інфраструктури для його роботи та підготовку формату державно-приватного партнерства.
Окремим напрямом стане створення Центру компетенцій «Індустрія 4.0», який має допомогти українським підприємствам впроваджувати сучасні виробничі технології.
«Простими словами – це впровадження в бізнес останніх інноваційних технологій. Коли підприємство автоматизується через впровадження штучного інтелекту й автоматизованих виробничих ліній, ми стаємо набагато ефективнішими в економічному плані, і це масштабується по всій країні», – зазначив він.
За словами посадовця, Центр компетенцій створюється за фінансової підтримки Німеччини. Спочатку він працюватиме як пілотний проєкт, після чого модель планують масштабувати на інші регіони України. Відповідно до дорожньої карти, запуск першого центру та пілотних виробничих процесів запланований на 2026–2027 роки.
Ще одним цифровим інструментом має стати eInvoice, який дозволить бізнесу перейти від паперових актів виконаних робіт до єдиного електронного документа, сумісного з європейськими стандартами.
«У тих інструментах, якими ви користуєтеся сьогодні – «M.E.Doc» чи «Вчасно», – ви зможете підписувати в цифровому форматі єдиний документ – інвойс, як це є в Європі і США. Ми відійдемо від рудиментарних актів виконаних робіт та інших паперів, які просто не потрібні», – сказав Циборт.
Він додав, що всі документи зберігатимуться в цифровому реєстрі та матимуть таку саму юридичну силу, як і паперові. Згідно з презентацією, у 2026 році планується підготувати нормативну базу та ухвалити відповідні рішення Кабінету Міністрів, а у 2027 році – забезпечити інтеграцію системи з усіма надавачами послуг електронного документообігу.
Також Мінекономіки працює над цифровізацією факторингу, який, за словами Циборта, поки що недостатньо використовується українським бізнесом.
«У Європі, наприклад у Польщі, факторинг дуже сильно вплинув на розвиток економіки. Ми напрацьовуємо разом із командою Prozorro новий інструмент, щоб банки могли працювати з такою формою фінансування. Це пришвидшить розвиток бізнесу через швидший доступ до фінансових ресурсів», – наголосив він.
Як випливає з презентації, у 2026 році Мінекономіки планує запустити реєстр факторингових операцій і підготувати нормативну базу, а у 2027-му – інтегрувати цифровий реєстр у роботу фінансового ринку. Крім того, серед цифрових пріоритетів міністерства залишаються подальша дерегуляція, розвиток сервісів «еДозвіл», «єЧерга», «Пульс» та масштабування платформи «Власна справа 2.0», покликаних спростити взаємодію бізнесу з державою.