Українська металургія, яка четвертий рік підтримує виробництво під російськими ударами, отримала новий серйозний виклик. З 1 липня Євросоюз скоротив безмитні квоти на імпорт української сталі майже вдвічі, а продукцію понад встановлені ліміти обкладає митом у 50%.
Для галузі, яка значною мірою залежить від європейського ринку, це може стати не меншою проблемою, ніж перебої у виробництві через російські атаки.
Джерело. Про це пише Reuters.
Українська сталь забезпечує близько 15% загального експорту країни, причому приблизно 80% цієї продукції припадає на ЄС. За оцінкою київського GMK Center, нова квота для України становить близько 1 млн тонн на рік – це на 60% менше, ніж обсяги торгівлі 2025 року.
«Тепер ситуація змінюється фундаментально. Замість підтримки з боку Євросоюзу ми стикаємося з обмеженнями», – сказав Reuters операційний директор Metinvest Олександр Мироненко.
Один із найбільших українських металургійних заводів – «Запоріжсталь» – продовжує працювати попри регулярні російські удари. Підприємство переживає пошкодження, зупинки та повторні запуски виробництва.
Проте зараз компанії доводиться рахувати не лише збитки від війни, а й те, скільки продукції вона зможе продати в Європі без величезного додаткового мита.
Один із варіантів – збільшити виробництво чавуну, який не підпадає під нові європейські квоти. Але це має свою ціну.
За словами Мироненка, якщо завод переорієнтується на напівфабрикат, близько 50% його виробничих потужностей залишаться невикористаними. Це також створить проблему із зайнятістю працівників.
Металурги одночасно потерпають від проблем із логістикою. Через фактичне припинення роботи основного чорноморського маршруту для металургійних вантажів підприємствам доводиться використовувати альтернативні європейські порти.
У Metinvest оцінюють, що доставка коксівного вугілля такими маршрутами обходиться додатково у $30–40 за тонну.
А з серпня внутрішні залізничні тарифи в Україні зросли ще на 30% – це стало додатковим навантаженням на виробників.
«Щоб нам вижити до кінця року, має відбутися дуже багато різних речей», – заявив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков, закликавши Україну добиватися винятків із нових торговельних обмежень.
За оцінкою Федерації роботодавців України, нові правила ЄС можуть коштувати країні до $1,2 млрд експортної виручки та знизити ВВП приблизно на 0,6%. Організація закликає Київ домовитися з Брюсселем про виняток для української сталі або створити окремий режим імпорту.
Проблема для українських виробників не обмежується квотами. З 1 січня в ЄС також діє механізм вуглецевого коригування імпорту – CBAM, який передбачає плату за викиди, пов'язані з виробництвом імпортованої продукції.
Європейська сторона пояснює нові правила необхідністю захистити власних виробників і не допустити так званого «витоку вуглецю», коли виробництво переміщується до країн із менш жорсткими екологічними вимогами.
Для української металургії це особливо складний момент: модернізація підприємств під час війни поставлена на паузу.
У «Метінвесті» раніше оцінювали довгостроковий план модернізації в $8 млрд і розраховували протягом 15 років перейти до виробництва повністю «зеленої сталі». Але зараз реалізація такого проєкту в умовах війни виглядає малореалістичною.
«Станом на сьогодні незрозуміло, що буде далі, а інвестиції в розвиток металургії обмежені, тому ризики є», – сказав старший майстер «Запоріжсталі» Артем Калиневич.
Водночас завод продовжує працювати. І це, на думку авторів Reuters, найкраще описує нинішній стан української металургії: галузь поки що не думає про масштабне зростання – вона намагається втримати виробництво, людей та експорт, одночасно пристосовуючись до війни й нових правил головного зовнішнього ринку.
Бекграунд. Нагадаємо, в серпні росія вдарила по «Запоріжсталі»: загинули семеро працівників, підприємство повністю зупинило роботу.