Країни Євросоюзу обговорюють можливість скоординовано розірвати 16 двосторонніх договорів про захист інвестицій із росією. Угоди укладали переважно ще після завершення холодної війни, але після початку повномасштабної війни рф проти України вони стали потенційним інструментом для російських компаній і держави у юридичних суперечках з європейськими країнами.
Джерело. Про це пише у великому матеріалі Kyiv Independent.
Йдеться про договори, які передбачають захист інвестицій громадян і компаній однієї країни на території іншої. Зокрема, сюди входять механізми міжнародного арбітражу, через які інвестори можуть оскаржувати спроби відібрати активи або дискримінаційне ставлення.
Із 27 країн ЄС 17 досі мають чинні двосторонні інвестиційні договори з росією. Оскільки Бельгія та Люксембург мають спільну угоду з москвою, загалом таких договорів залишається 16.
Поки що лише одна країна ЄС – Литва – розірвала свій договір із росією, вона зробила це у жовтні 2025 року.
Україна розірвала аналогічний договір із росією у січні 2025 року.
Європейська комісія вважає подальше існування 16 договорів із рф таким, що «не відповідає» загальній політиці ЄС щодо захисту інвестицій після російського вторгнення в Україну.
Водночас ЄС формально не є стороною цих двосторонніх угод, тому остаточне рішення про їх розірвання мають ухвалювати самі держави. Єврокомісія готова координувати цей процес.
До речі, наявність таких договорів не завадила москві вилучати активи європейського бізнесу в росії.
У 2023 році російська влада конфіскувала активи французької Danone, данської Carlsberg, австрійської OMV, фінської Fortum та німецької Uniper.
У січні 2026 року москва вилучила активи австрійського Raiffeisen Bank на 2,1 млрд євро.
При цьому Raiffeisen вирішив не оскаржувати конфіскацію через австрійсько-російський інвестиційний договір, заявивши про «високі ризики».
Водночас Raiffeisen виступає проти повного розірвання таких договорів, все ще вважаючи їх потенційним механізмом захисту європейських компаній.
При цьому питання старих інвестиційних угод безпосередньо пов'язане з дискусією про використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
У ЄС заблоковано близько 200 млрд євро російських активів, причому основна їх частина зосереджена в Бельгії. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер ще у грудні 2025 року вимагав, щоб країни ЄС розірвали чинні інвестиційні договори з росією.
Причина – можливість російських компаній та підсанкційних осіб використовувати механізми міжнародного арбітражу для оскарження рішень європейських держав.
Особливо гостро ця проблема постала для Бельгії. За даними Kyiv Independent, російські інвестори, які перебувають під санкціями, вже ініціювали дев'ять арбітражних проваджень, а понад 200 пов'язаних із ними справ розглядалися у Верховному суді Бельгії. Середня вартість одного такого арбітражного процесу оцінюється у $5,3 млн.
У грудні 2025 року країни ЄС не змогли домовитися про розірвання договорів – одночасно провалилися переговори щодо використання заморожених російських активів.
Проте зараз обидві теми знову повертаються на порядок денний.
27 серпня Швеція, Польща, Іспанія та Нідерланди спільним листом закликали міністрів закордонних справ країн ЄС відновити дискусію про використання заморожених російських активів. Із цих чотирьох країн лише Польща не має чинного інвестиційного договору з росією.
За даними Kyiv Independent, Іспанія готова розірвати свою угоду з рф, якщо це відбудеться одночасно з іншими країнами. Нідерланди також підтримують скоординоване розірвання.
Але слід зазначити, що після розірвання інвестиційних договорів зазвичай продовжує діяти так звана «клаузула виживання» (sunset clause), яка ще близько 15 років може захищати інвестиції, зроблені під час дії угоди.
Тому експерт Європейського політичного центру Юрай Майчін вважає можливе скасування договорів переважно символічним кроком.
Водночас, за його словами, «що швидше ці угоди будуть розірвані, то швидше закінчиться дія так званої sunset clause».
Міністри закордонних справ країн ЄС мають повернутися до теми заморожених росактивів 2 вересня в Дубліні.
Бекграунд. Раніше повідомлялося, що Бельгія знову заблокувала ідею передати Україні заморожені активи рф – міністр оборони країни дав зрозуміти, що бельгійський уряд не збирається змінювати свою позицію.