Після російських ударів по складах українців закликають не створювати ажіотажу та не скуповувати продукти про запас. Але є важлива деталь: якщо український виробник втратив склад, купити його продукцію в магазині може бути для нього найкращим сценарієм.
Джерело. Про це зазначає економіст Олег Пендзин.
росія останніми тижнями системно б’є по українській складській та логістичній інфраструктурі. За оцінкою міністра аграрної політики Тараса Висоцького, російські атаки вже знищили близько 90% логістичної інфраструктури, яку торговельні мережі використовували для зберігання та розподілу продуктів.
Через це український бізнес змушений перебудовувати звичну модель постачання. Замість величезних центральних складів компанії шукають менші майданчики, резервні маршрути та переходять до постачання товарів безпосередньо від виробника до магазину.
Економіст стверджує, що говорити про загальний дефіцит продуктів в Україні підстав немає: країна виробляє значно більше продовольства, ніж споживає всередині. Як один із варіантів перебудови він називав «логістику з коліс», коли товари доставляються до магазинів напряму, без тривалого зберігання на великих складах.
Тому якщо склад українського виробника знищують, він втрачає не тільки приміщення, а й значну частину запасів, а також місце, де має зберігатися наступна вироблена партія.
Для такого підприємства продаж товару через магазини може бути вигіднішим, ніж ситуація, коли продукція тижнями стоїть на складі.
Коли товар продали – гроші повернулися до компанії, а в магазин можна поставити нову партію, і виробнику не потрібно шукати додатковий склад для вже готової продукції.
«Якщо цей товар виробив український бізнес, який щойно втратив склад через російську атаку, ваша покупка означає просту річ: частина грошей повертається виробнику якраз тоді, коли йому особливо потрібна ліквідність», – зазначає експерт.
Тому в нинішніх умовах не варто сприймати купування продуктів у супермаркетах лише як «панічну купівлю».
Інша ситуація – коли люди скуповують товар у кількості, якої вистачило б на кілька місяців. Такий ажіотаж справді може створити штучний дефіцит на полицях, коли магазини не встигають поповнювати запаси.
Це спостерігалося після ударів по складах: окремі товари тимчасово зникали з магазинів через проблеми з логістикою, а не тому, що вони закінчилися в Україні. Reuters також повідомляв про тимчасові перебої з базовими товарами після ударів по продовольчій логістиці.
Тому купити потрібний запас продуктів – нормально, але скуповувати все підряд у промислових масштабах – створює проблему.
Як зазначає експерт, масштаб руйнувань змушує ритейл і виробників відмовлятися від надмірної концентрації запасів в одному великому логістичному центрі.
Наприклад, за оцінкою СЕО Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, за пів року на Київщині було знищено близько 80% холодних логістичних складів. Він прогнозував, що перебудова логістики може призвести до додаткових витрат і підвищення цін на 10–15% у найближчі місяці за оптимістичного сценарію швидкої децентралізації.
Мінагрополітики оцінює потенційний вплив перебудови логістики на ціни стриманіше – максимум приблизно 2,5%, наголошуючи, що додаткові транспортні та складські витрати не повинні призвести до суттєвого подорожчання продуктів.
Пендзин вважає, що українська економіка зараз проходить болісну перебудову: менше великих складів, більше децентралізованих запасів, коротші маршрути й швидше переміщення товару.
Бекграунд. Нагадаємо, АТБ обмежила продаж окремих товарів через проблеми з логістикою – у магазинах діятиме ліміт до шести одиниць в одні руки.