|
Ще до складання Національного мультипредметного тесту майже 60% вступників перебувають у стані помірного або вираженого дистресу, а після іспиту 85,2% повідомляють про стрес. Водночас психологічний стан молоді визначає не стільки офіційний результат тестування, скільки власна оцінка успіху. Про це під час форуму «15 фізиків: зворотний відлік» повідомила Анастасія Голотенко, PhD, експертка координаційного центру з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України. За її словами, дослідження показало, що ще до НМТ більшість вступників перебувають у стані високої тривожності. «Ми бачимо, що вже на момент підготовки до іспиту 58–59% перебувають на рівнях або вираженого, або помірного дистресу. Тобто шість із десяти вже в стані високого ризику. Підвищена тривожність – це, по суті, їхнє друге ім'я». Голотенко зазначила, що найбільш уразливими виявилися абітурієнти, які надавали результату НМТ надзвичайно великого значення, відчували сильну тривогу та не були впевнені у власній підготовці. Саме ця група демонструє найгіршу психологічну динаміку після завершення вступної кампанії. Головна причина стресу – не бал, а завищені очікування Після складання НМТ 58,9% вступників заявили, що написали іспит гірше, ніж очікували, хоча це часто не відповідало реальним результатам. «Ми довели, що геп очікувань – тобто неспівпадіння бажаного і отриманого – впливає вчетверо сильніше, ніж ситуація, коли людина навіть перевершила свої очікування. Офіційний бал сам по собі на дистрес не впливає взагалі. Впливає суб'єктивна оцінка: «я молодець» чи «я не молодець"», – зазначила експертка. За її словами, понад половина учасників дослідження хоча б один раз відчували, що не можуть впоратися зі своїми емоціями, а більш ніж третина потребує додаткової психологічної підтримки для виходу зі стану виснаження. |