Правила гри на ринку азартних ігор значно змінились за останній рік – експерт

Вперше з 2020 року – моменту набрання чинності Законом «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (№768-IX) – державне регулювання ринку перестало носити декоративний характер. Причина цього полягає в появі у держави двох речей, яких не було п’ять років тому – даних про ринок та здатності карати.

Про це в коментарі виданню розповів Андрій Рубан, експерт Meta iGaming.

«Зовні для гравця змінилося небагато: ті самі бренди, ті самі банери з бонусами. Перевірити українське казино, яке працює за державною ліцензією, як і раніше, можна за публічним реєстром. Змінилося інше, а саме те, що стоїть за цим документом і що оператору коштує його втратити», – каже він.

Що держава зібрала за рік і чому це важливіше за штрафи

На думку експерта, зміни почались з інституційного перезапуску.

«Навесні 2025-го КРАІЛ ліквідували, повноваження перейшли до державного агентства PlayCity. Проблема була не лише в репутації старої комісії: видача ліцензій стояла з 2024 року, ринок фактично законсервували. Розблокувати процес вдалося тільки у вересні 2025-го, коли уряд затвердив нові ліцензійні умови. За перший рік роботи агентство видало близько 250 ліцензій – організаторам, постачальникам обладнання та лотерейникам, для яких пауза тривала понад десять років», – пригадує він.

Але справжній зсув, вважає спеціаліст ринку, стався не в кількості виданих дозволів, а в появі державної системи онлайн-моніторингу, ДСОМ. До її впровадження державні органи оцінювали ринок на основі звітність операторів.

«Скільки грошей реально проходить через гру, ніхто перевірити не міг. ДСОМ – це спроба зняти дані з потоку, а не з декларації. Систему запустили в тестову експлуатацію, попереду друга черга, і саме від неї залежить, чи стане контроль постійним, чи залишиться демонстраційним», – каже пан Рубан.

Друга частина – примус.

«Після скасування мораторію на перевірки регулятор повернувся до інспекцій і наклав на порушників штрафів майже на мільярд гривень. Паралельно змінилася механіка боротьби з нелегальними майданчиками: за даними Мінцифри, від початку 2026-го на блокування передали понад 6,6 тисячі сайтів, а сам час блокування після звернення до НКЕК скоротили приблизно до доби. Раніше на це йшли тижні, і за цей час оператор встигав переїхати на нове дзеркало», – оцінює ситуацію експерт.

Де реформа буксує

З іншого боку, є і менш позитивні події.

Андрій Рубан нагадав, що травнева постанова уряду вивела PlayCity з координації Мінцифри й підпорядкувала агентство безпосередньо Кабміну, а слідом керівник подав у відставку – і це відбулося посеред реформи, а не після неї.

Крім того, досі не усталена інституційна конструкція. Свідоцтвом цього є постійна критика в повільності з боку голови профільного комітету Ради Данила Гетманцева, який оцінює втрати бюджету від тіньового сегмента приблизно в 1,5 млрд грн. Попри дискусійність оцінки, факт суперечки є вельми показовим, вважає експерт.

«І головне: нелегальний ринок нікуди не подівся. Тисячі заблокованих доменів на рік – це не перемога, а індикатор масштабу», – каже він.

Що дістається гравцю

Перше – реєстр осіб, яким обмежено участь в азартних іграх. Давно відомий інструмент минулого року оновили, переписавши документи, і спростили подачу заяви. Результат помітний: якщо за друге півріччя 2025-го заяв було кілька сотень, то у 2026-му рахунок пішов на тисячі.

«Працює це тільки в легальному контурі: нелегальний оператор до реєстру не звертається і поверне вам акаунт за одним повідомленням у чат», – відмітив спеціаліст.

Друге – обов'язковий вік 21+, верифікація та фінансові й часові ліміти гри. KYC дратує всіх, поки не доходить до виплати: саме він не дає вивести виграш гравця на чужу картку.

Третє – адресат для скарги. У легального оператора є ланцюжок «підтримка → регулятор → суд». У нелегального є чат, який можна закрити.

Що з цього випливає практично

Експерт Meta iGaming радить дивитися не на логотип «Licensed», а на назву юрособи в реєстрі ліцензій, а також обов'язково перевіряти статус і строк: п’ятирічний термін дії частини ліцензій, виданих ще КРАІЛ, вже скінчився.

«Реформа поки конвертується в бюджетні мільярди швидше, ніж у захист конкретної людини. Податки рахують автоматично, а самообмеження, ліміт і перевірка реєстру – інструменти заявні: вони працюють, тільки якщо гравець сам їх увімкне. І жодна ліцензія не скасовує головного ризику – залежності. Її регулюванням не лікують», – констатує Андрій Рубан.