Американська компанія Antares виграла конкурс Повітряних сил США на розробку демонстратора космічного ядерного реактора. На реалізацію проєкту компанія отримає $161 млн.
Про це Antares повідомила у своєму пресрелізі.
У межах програми компанія спочатку проведе наземну демонстрацію реактора R1-S. Після цього установку планують інтегрувати з космічним апаратом і провести льотну сертифікацію перед можливим запуском. Точні технічні характеристики R1-S наразі не розкриваються. Водночас наземні реактори сімейства R1 використовують низькозбагачений уран HALEU у вигляді частинок TRISO, графітову активну зону, натрієві теплові трубки та замкнений цикл Брайтона з азотом.
Для наземних установок цього сімейства Antares заявляє електричну потужність від 100 кВт до 1 МВт і термін роботи понад шість років. Водночас ці характеристики не обов'язково відповідатимуть параметрам космічної версії R1-S.
Компанія також планує використати реактор Mark-1 для енергозабезпечення неназваного «операційного наземно-космічного об'єкта». Ймовірно, йдеться про інфраструктуру, пов'язану із забезпеченням космічних операцій, однак подробиць Antares не наводить.
4 червня 2026 року мікрореактор Antares Mark-0 вперше досяг критичності в Айдахській національній лабораторії з дозволу Міністерства енергетики США.Таким чином, Antares стала першою приватною компанією, яка довела перспективний реактор до стану критичності в межах пілотної програми Міністерства енергетики США. Mark-0 був експериментальною установкою нульової потужності та не виробляв електроенергії. Його використовували для перевірки фізики активної зони, запасу реактивності, а також систем керування та аварійного зупинення. Наступний реактор компанії – Mark-1 – у 2027 році має пропрацювати понад шість місяців у парі із системою перетворення енергії на основі замкненого азотного циклу Брайтона. Сполучені Штати паралельно розвивають кілька проєктів космічних ядерних установок для наукових, дослідницьких і військових завдань.
Затверджена у квітні 2026 року ініціатива NSTM-3 передбачає створення реакторів малої та середньої потужності для експлуатації на орбіті та поверхні Місяця. У 2030-х роках США також планують перейти до розгортання установок електричною потужністю щонайменше 100 кВт. NASA і Пентагон проводитимуть окремі конкурси, однак за можливості планують уніфікувати окремі компоненти реакторів, ядерне паливо, системи перетворення енергії та наземну інфраструктуру. Першою льотною демонстрацією має стати Space Reactor-1 Freedom, запуск якого до Марса NASA планує на кінець 2028 року. Його реактор на паливі HALEU повинен виробляти 20 кВт електроенергії за допомогою замкненого циклу Брайтона та забезпечувати роботу 12-кіловатного двигуна Холла.
Наступним етапом стане Lunar Reactor-1, який NASA спільно з Міністерством енергетики США планує підготувати до запуску у 2030 році. Установка має забезпечувати місячну інфраструктуру електроенергією щонайменше п'ять років незалежно від освітлення та температурних умов. Місце її розміщення на поверхні Місяця поки не визначене.
Окрему програму космічної ядерної енергетики розвиває Пентагон. За умови достатнього фінансування до 2031 року військові планують розгорнути реактор середньої потужності для космічної місії, подробиці якої наразі не розголошуються. Паралельно Пентагон має визначити потенційні завдання та корисне навантаження для космічних реакторів різної потужності. Результати такого аналізу поки не оприлюднювали.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що протягом останнього тижня російські війська застосували проти України близько 2100 безпілотників, майже 1700 керованих авіаційних бомб та 78 ракет різних типів.