Верховний Суд суттєво змінив судову практику у спорах між фінансовими установами та боржниками.
Про це повідомляє Мінфін.
За даними видання, відповідну постанову ухвалила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду ВС у справі № 552/672/23. У центрі справи опинилася типова для ринку мікрокредитування ситуація: клієнт позичив 4800 грн, а в заяві-анкеті була зазначена плата за користування коштами у розмірі 1440 грн.
Водночас інші положення договору передбачали динамічну ставку, яка з часом зростала, унаслідок чого кредитор нарахував понад 53 тис. грн відсотків і через суд вимагав стягнути 57,8 тис. грн. Апеляційний суд підтримав фінансову установу, однак Верховний Суд скасував це рішення та сформував три правила для розгляду аналогічних справ.
По-перше, будь-яка двозначність у документах тлумачитиметься на користь клієнта: якщо анкета передбачає одну суму, а договір містить додаткові умови нарахування, застосовуються принцип favor contractus та норми Закону «Про захист прав споживачів». Такі нечіткі положення суд має трактувати на користь позичальника та стягувати меншу суму, причому окремо звертатися до суду з такою вимогою клієнту не потрібно – у розглянутій справі ВС зобов'язав стягнути лише початкові 1440 грн відсотків.
По-друге, відтепер заборонено скасовувати відсотки без відповідного позову – це стало ключовою зміною в судовій практиці. Раніше суди нерідко зменшували значні нарахування з власної ініціативи, вважаючи їх непропорційними або такими, що суперечать принципу добросовісності, однак Об'єднана палата змінила цей підхід. Якщо кредитор чітко, однозначно та юридично коректно прописав високі відсотки, суд не може самостійно їх зменшити – для скасування таких умов боржник має подати зустрічний позов із вимогою визнати відповідний пункт договору недійсним.
По-третє, Верховний Суд остаточно роз'яснив застосування законодавчих обмежень максимальної денної ставки, які набули чинності наприкінці 2023 року: ці обмеження не мають зворотної дії та не поширюються на договори, укладені до 24 грудня 2023 року, крім випадків, коли строк кредитування продовжувався після цієї дати.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що кредитування бізнесу та населення в Україні залишається на високому рівні. Чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 33%, населенню – на 38% за рік.