Українська промисловість опинилася в ситуації, яку неможливо закласти у звичайну бізнес-модель. російські ракети знищують виробничі активи, електроенергія та залізничні перевезення дорожчають, а доступ металу на ринок ЄС обмежують квоти та CBAM. У «Метінвесті» вважають, що нинішні механізми державної підтримки не відповідають масштабу проблеми.
Про це заявив керівник управління зовнішніх проєктів офісу СЕО «Метінвесту» Сергій Скорбун на форумі United by Mining у Києві.
«Жоден бізнес не закладає у свою бізнес-модель, що по ньому будуть бити ракетами. Подорожчання газу чи зниження цін – такі ризики ми враховували. Але ми ніколи не могли передбачити, що будуть прямі влучання, які знищуватимуть наші основні виробничі активи», – сказав він.
Одна з головних претензій «Метінвесту» стосується масштабу державної підтримки. За словами Скорбуна, програма покриття збитків передбачає ліміт близько $10 млн на компанію, тоді як лише одна доменна піч великого металургійного підприємства може коштувати $100–150 млн.
«Якщо не можна компенсувати 100%, а можна 20% – це також рішення. Воно повністю не розв’яже проблеми, але якісь агрегати ми зможемо відремонтувати», – зазначив представник «Метінвесту».
На його думку, відновлення навіть частини потужностей великого заводу має ефект далеко за межами самого підприємства: роботу отримують ремонтні компанії, постачальники сировини, логістичний бізнес і залізниця.
«Один металургійний завод забезпечує роботою безліч інших підприємств – усі навколо працюють. Якщо ж держава обмежує підтримку 10 млн, це фактично означає, що великому бізнесу немає місця в Україні. Думаю, цей підхід потрібно скоригувати», – заявив Скорбун.
Окрема проблема – кадри. Навіть пошкоджені або зупинені підприємства намагаються зберігати персонал, оскільки після завершення війни швидко відновити дефіцитних фахівців буде вкрай складно.
Зокрема, на зупиненій через російські атаки «Запоріжсталі» залишаються близько 8000 працівників – від сталеварів і прокатників до машиністів локомотивів.
«Ми виживаємо весь цей час. Скільки можемо, намагаємося утримати людей. Адже обладнання без людей нічого не варте», – сказав Скорбун.
За його словами, якщо ці спеціалісти залишать регіон, зібрати аналогічну команду після відновлення виробництва буде надзвичайно важко.
Дорогі тарифи створюють більше проблем
Ще один фактор, який знижує конкурентоспроможність української промисловості, – тарифи на електроенергію та залізничні перевезення.
За словами Скорбуна, коли через війну скорочуються обсяги передачі електроенергії чи вантажних перевезень, значна частина витрат інфраструктурних монополій залишається. У результаті частину навантаження перекладають на підприємства, які продовжують працювати.
«У нас тарифи вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині. Якщо ми підемо далі цією спіраллю, бізнес почне рахувати, чи є сенс заходити в Україну, інвестувати, будувати нові заводи», – зазначив він.
За словами Скорбуна, до високої вартості ведення бізнесу додаються безпекові ризики, що разом створює дуже складні умови для нових інвестицій.
«Метінвест» пропонує залучати гроші міжнародних партнерів
У компанії вважають, що частину витрат на підтримку критичної інфраструктури можна перекласти не на український бюджет, а на міжнародних партнерів.
Зокрема, Скорбун запропонував консолідувати близько $500 млн на рік для Укрзалізниці, зважаючи на її значення не лише для вантажної логістики, а й для пасажирських, евакуаційних і військових перевезень.
Ще один спосіб підтримати промисловість, за його словами, не потребує прямого фінансування. Йдеться про розширення доступу українських виробників до ринку ЄС.
«Якщо нам відкрити квоти в ЄС, запрацює металургія. Підуть замовлення на руду, феросплави, вапняки, коксівне вугілля. Так запускається економіка», – пояснив Скорбун.
Він закликав Україну продовжувати переговори з Єврокомісією щодо квот та умов торгівлі, оскільки для великої промисловості доступ до європейського ринку може бути не менш важливим, ніж пряма державна допомога.
Великі металургійні та гірничі підприємства є великими роботодавцями, платниками податків і замовниками для десятків суміжних галузей. Тому їх зупинка б'є не лише по бізнесу, а й по всій економіці, наголосили в «Метінвесті».
Бекграунд. Нагадаємо: російські ракети зупинили найбільший металургійний завод України: ArcelorMittal списує $1 млрд.