Адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС), заявивши, що не дозволить переслідувати американських громадян. Вашингтон намагається обмежити роботу міжнародної судової установи, яка розслідує воєнні злочини та злочини проти людяності. Рішення оголосили через кілька годин після присудження Нобелівської премії миру колишній судді МКС Наванетхем Піллей.
Джерело. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву державного секретаря США Марко Рубіо.
«Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому сьогодні Сполучені Штати запроваджують санкції проти нього. Ми заборонимо операції з цим нелегітимним судом, позбавивши його ресурсів та паралізувавши його здатність функціонувати», – заявив Рубіо.
Нові обмеження виходять за межі попередніх санкцій проти окремих прокурорів і суддів. Нові санкції потенційно загрожують американським компаніям, які надають послуги всій установі суду. Це може ускладнити її роботу з банками, страховими компаніями та постачальниками програмного забезпечення.
Водночас Міністерство фінансів США передбачило винятки для окремих операцій, зокрема пов'язаних із телекомунікаціями, програмним забезпеченням, пенсійними виплатами та особами, які перебувають під вартою. Отже, йдеться не про повне припинення всіх можливих операцій, а про широкі обмеження з визначеними винятками.
США ніколи не приєднувалися до Римського статуту – міжнародного договору, на підставі якого діє суд. Вашингтон заперечує його юрисдикцію щодо американських громадян і вважає, що МКС не має права переслідувати військових та посадовців США без згоди американської влади.
Одна з причин конфлікту – розслідування ймовірних воєнних злочинів в Афганістані, зокрема дій американських військових і співробітників ЦРУ. МКС розпочав відповідне розслідування, однак згодом зосередив увагу на інших аспектах афганської справи.
Ще одним джерелом напруженості стали ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони країни Йоава Галанта у справі про ймовірні злочини на палестинських територіях. Ізраїль, як і США, не є учасником Римського статуту, а Вашингтон вважає дії суду щодо ізраїльських посадовців неправомірними.
У лютому 2025 року Трамп уже підписував указ про санкції проти МКС, назвавши його дії щодо США та Ізраїлю нелегітимними. Спочатку обмеження стосувалися конкретних осіб, пов'язаних із судом, а тепер Вашингтон перейшов до заходів, які можуть вплинути на функціонування установи загалом.
Про санкції оголосили того самого дня, коли Нобелівську премію миру присудили південноафриканській юристці Наванетхем Піллей, яка працювала суддею апеляційної палати МКС у 2003–2008 роках. Нобелівський комітет відзначив її багаторічну роботу на захист міжнародного правосуддя та верховенства права.
В МКС наголосили, що міжнародна правова система, у якій воєнних злочинців притягують до відповідальності, а жертви злочинів отримують справедливість, є необхідною передумовою миру.
Суд заявив, що санкції не зупинять його розслідувань і судових процесів. Заступниця прокурора суду Назгат Шамім Хан назвала американські заходи спробою підірвати міжнародне верховенство права та роботу незалежної судової установи.
Суд об'єднує 125 держав-учасниць, серед яких усі країни ЄС та більшість членів НАТО. США до них не належать, однак американські фінансові й технологічні компанії відіграють важливу роль у міжнародній інфраструктурі, від якої залежить робота багатьох організацій.
Тому санкції можуть створити труднощі не лише для МКС, а й для його міжнародних партнерів. Європейські країни обговорюють механізми захисту від екстериторіальної дії американських обмежень, які можуть поставити їх перед вибором між дотриманням санкцій США та виконанням міжнародних зобов'язань.
Бекграунд. Раніше повідомлялося, що Трамп погрожує розвалити Гаазький трибунал – США запровадили санкції проти керівництва МКС.