Президент України Володимир Зеленський ризикує знову вступити в гострий конфлікт із президентом США Дональдом Трампом, який розглядає російську війну крізь призму цін на пальне в США. Вашингтон наполягає, щоб Київ припинив удари по російських нафтопереробних заводах, тоді як Україна не готова відмовлятися від атак, якщо москва продовжить бити по українській енергетиці.
Про це пише Bloomberg.
Новим джерелом напруженості стала заява Трампа про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я» між Україною та росією. Американський президент оголосив про нього без попереднього узгодження з Києвом, а Зеленський заявив, що Україна готова дотримуватися припинення вогню лише за умови, що росія також зупинить атаки.
«Очевидно, що путін не читає Truth Social», – сказав Зеленський у понеділок під час виступу на Варшавському безпековому форумі, коментуючи відсутність реакції кремля на заяву Трампа.
Він наголосив, що Україна відповідатиме на російські удари, якщо москва не погодиться на взаємне перемир’я.
Тим часом компанія «Нафтогаз» повідомила про російський удар по газовидобувних об’єктах у Харківській області, унаслідок якого було пошкоджено критично важливе обладнання.
За словами Зеленського, лише за попередній тиждень росія завдала понад 200 ударів по об’єктах виробництва та передавання електроенергії, а також ще 17 атак по газовій і нафтовій інфраструктурі.
Напруженість посилилася після того, як Трамп домовився з російським диктатором путіним про постачання російського дизельного пального на світовий ринок.
Американський президент прагне знизити ціни на дизель напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді, оскільки подорожчання енергоносіїв збільшує витрати американських фермерів і транспортних компаній.
За даними Bloomberg, під час переговорів у Маямі 9 жовтня американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер закликали українську делегацію не завдавати ударів, які шкодять американським споживачам.
Financial Times раніше повідомила, що під час зустрічі обговорювали й можливе припинення обміну розвідданими.
Українська делегація після оголошення «дизельної домовленості» відмовилася від подальших переговорів і достроково завершила візит до США. Європейські представники, які брали участь у переговорах, за інформацією Bloomberg, не були заздалегідь повідомлені про угоду Вашингтона з Москвою.
У Сполучених Штатах домовленість також викликала критику. Семеро сенаторів – четверо республіканців і троє демократів – заявили, що Конгрес заборонив імпорт російських енергоресурсів ще 2022 року, і поставили під сумнів законність рішення адміністрації Трампа.
Україна залишається залежною від американських розвідданих й озброєння, яке закуповують коштом європейських союзників у межах програми PURL. Особливо критичним є постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot: вони є основним засобом протидії російським балістичним ракетам, а їхні запаси в Україні обмежені.
Аналітики, опитані Bloomberg, вважають, що США можуть обмежити передачу окремих розвідданих, які Україна використовує для планування ударів по російських НПЗ. Водночас імовірність відключення України від супутникового зв’язку Starlink оцінюють як низьку.
Значно серйознішими могли б бути обмеження на продаж американської зброї через європейських партнерів, оскільки Європа не здатна швидко замінити такі постачання.
Попередній конфлікт між Трампом і Зеленським у лютому 2025 року вже призводив до тимчасового зупинення американської військової допомоги й обміну розвідданими. Співпрацю відновили за кілька днів, але цього разу ризики для Києва вищі через наближення зими та фінансові труднощі.
Колишня радниця Білого дому з питань росії Фіона Гілл попередила Bloomberg, що активне втручання Трампа в українську політику може завдати Києву значної шкоди.
російські атаки на українську інфраструктуру та порушення чорноморського експорту посилюють економічні проблеми країни. За попередніми оцінками МВФ, Україні може бракувати $30–35 млрд зовнішнього фінансування у 2027 році.
Цього тижня Верховна Рада має розглянути пакет законодавчих змін, необхідних для отримання подальшого фінансування від ЄС та МВФ. Серед них – закриття податкових лазівок і посилення контролю за політично значущими особами. Ці заходи непопулярні як серед частини населення, так і серед політичних і бізнесових еліт.