Тепловики просять уряд розблокувати казначейські платежі та не скорочувати квоту бронювання

Через блокування понад 1 млрд грн підприємства не можуть завершити підготовку до зими й виплатити зарплати за вересень

Фото: depositphotos

Керівники тепло- та водопостачальних підприємств закликали Кабінет Міністрів невідкладно розблокувати казначейські платежі та зберегти чинну квоту бронювання працівників критичної інфраструктури на рівні 75%, а не знижувати її до 60%.

Про це йдеться у зверненні до уряду, зокрема до прем'єр-міністра Сергія Корецького, яке озвучили учасники круглого столу, присвяченого загрозам проходженню опалювального сезону 2026–2027 років.

За словами учасників, казначейство заблокувало теплопостачальним підприємствам по всій Україні платежі на загальну суму понад 1 млрд грн. Через це компанії зупинили критично важливі перед опалювальним сезоном роботи: завершення ремонтів, формування резервів пального та необхідних матеріалів. Крім того, керівники теплокомуненерго не можуть виплатити працівникам зарплату за вересень, адже відповідні платежі теж заблоковані.

Директор КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Максим Білик назвав ситуацію абсурдною: платежі заблоковані, і в казначействі стоїть навіть зарплата за вересень, хоча це не бюджетні, а власні кошти підприємства. Податки ж, за його словами, вже списано.

Директор «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась наголосив, що заблоковані кошти не є бюджетними чи навіть коштами місцевих бюджетів. Згідно з постановою уряду №812, з платежів споживачів 65% казначейство автоматично спрямовує на газ, а 35% мають залишатися підприємству на поточну діяльність. Через блокування рахунків тепловики не можуть використати власні гроші для закупівлі пального, термінових ремонтів і ліквідації аварій.

Керівники також застерігають щодо наслідків масових звільнень кваліфікованих працівників у теплокомуненерго та водоканалах. За їхніми підрахунками, втрата 20% персоналу за середнього дефіциту кадрів у 30% загрожує колапсом систем тепло- та водопостачання: підприємства не зможуть виконувати свої функції й оперативно усувати аварії. Карась також зазначив, що під час війни теплокомуненерго виконують і невластиві функції: розбирають завали, будують фортифікаційні споруди, підвозять воду на пожежі. За його словами, крім них, це робити нікому.

Керівник «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець наголосив, що кадровий дефіцит у галузі став критичним задовго до появи проєкту постанови про скорочення квоти. Тепловики порушують це питання майже рік і, навпаки, просять збільшити квоту до 100%, прирівнявши теплопостачальників до енергетиків.

Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов зауважив, що з 2022 року підприємства самостійно відновлюють пошкоджені об'єкти під обстрілами. Скорочення бронювання, на його думку, змусить фахівців піти туди, де їм нададуть бронь, а втрата людей означатиме втрату підприємства. Працівники знайдуть собі роботу, наголосив він, а от міста можуть пропасти.

Учасники круглого столу також закликали уряд налагодити постійні консультації та системний діалог з керівниками теплопостачальних підприємств.

Захід організували Асоціація операторів критичної інфраструктури України, Асоціація міст України та Асоціація «Укрводоканалекологія».

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що уряд поширив програму підтримки встановлення автономного живлення в будинках ще на чотири області. Раніше програма діяла в Києві, на Київщині та Харківщині.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS