У Франції масові протести проти зростання вартості життя, соціальної нерівності та погіршення державних послуг переросли в масштабні заворушення. У Парижі грабували магазини, підпалювали автомобілі й сміттєві баки, а в кількох містах горіли громадські будівлі, передає AFP.
Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню повідомив про близько 1200 затриманих і понад 150 поранених поліцейських та жандармів.
За даними міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, у демонстраціях по всій країні взяли участь близько 550 тисяч людей. Загальна конфедерація праці Франції (CGT) оцінює кількість учасників у 800 тисяч.
Більшість учасників виходили на вулиці мирно, але окремі групи влаштовували погроми, нападали на поліцію та грабували магазини. У Парижі намагалися проникнути до універмагу Galeries Lafayette, розгромили магазини Lacoste, Apple Store та інші торговельні точки.
За даними Le Monde, пограбували бутики Louis Vuitton, Hermès, Celine та Sephora на авеню Монтень – одній із найпрестижніших торговельних вулиць столиці.
Поліція застосовувала сльозогінний газ, а в окремих місцях відступала під натиском молодиків у масках. На вулицях палали автомобілі та інші предмети, протестувальники споруджували барикади.
Заворушення охопили й інші міста. У Марселі групи в масках проникли до будівлі міської ради та пошкодили її, а в Ліоні підпалили туристичний офіс. У Бордо розгромили резиденцію префектки, а в Тулузі також повідомляли про пограбування магазинів.
У Ліможі мародери підпалили історичну будівлю мерії, збудованої 143 роки тому. Як повідомляє France 3, група протестувальників увірвалася до будівлі мерії, підпаливши перший поверх будівлі. Незважаючи на роботу пожежників, 43-метрова дзвіниця, що височіє над ратушею, обвалилася.
Le beffroi de la mairie de Limoges, en flammes, s'est effondré https://t.co/tu9UBPS7iI
– BFM (@BFMTV) October 17, 2026
Президент Еммануель Макрон засудив насильство та пообіцяв притягнути винних до відповідальності.
«Ми всі об’єднаємося проти тих, хто сіє хаос і прагне лише підірвати наші інституції та завадити тим, хто мирно висловлює свої вимоги», – написав він у соцмережі X.
Лекорню заявив, що уряд не дозволить залякати себе насильством, і звинуватив у заворушеннях радикальних лівих та кримінальні групи. За його словами, влада не дозволить нікому нав’язувати свої вимоги силою.
Нинішня хвиля невдоволення почалася у вересні з акцій школярів у північних передмістях Парижа. Учні протестували проти нестачі вчителів, поганого стану шкільних будівель і неналежних умов навчання. Згодом до руху долучилися студенти, профспілки, працівники, фермери та пенсіонери.
Вимоги протестувальників розширилися: вони виступають проти зростання цін на товари й пальне, соціальної нерівності та скорочення державних витрат. Профспілки закликають підвищити зарплати й пенсії, знизити вартість життя та захистити державні послуги.
Частина учасників пов’язує нинішні акції з рухом «жовтих жилетів», який виник у 2018 році через невдоволення податками на пальне та загальним зростанням вартості життя. Цього разу до протестів долучилися значні групи молоді, а масштаб акцій перевищив чисельність демонстрацій «жовтих жилетів» на піку їхньої активності. Водночас він був меншим, ніж під час протестів 2023 року проти пенсійної реформи Макрона.
Заворушення відбуваються на тлі критики методів роботи французьких правоохоронців під час шкільних протестів. За даними The Guardian, кілька підлітків зазнали тяжких травм від поліцейських боєприпасів, зокрема 15-річний учень втратив кисть руки після вибуху світлошумової гранати під час акції в місті Ланс. Обставини інциденту оскаржуються, а правоохоронці розслідують низку скарг на надмірне застосування сили.
17 жовтня міністр внутрішніх справ підтвердив, що ще один учасник заворушень втратив кисть руки під час зіткнень із поліцією. Французькі медіа повідомляли, що він підняв світлошумову гранату.