Уряд доопрацював зміни до правил бронювання військовозобов'язаних і визначення критично важливих підприємств. У редакції документа від 23 жовтня пом'якшили частину обмежень, запропонованих 9 жовтня. Водночас передбачили нові вимоги до підприємств і розширили повноваження Координаційного центру з організації бронювання.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який порівняв дві редакції проєкту постанови Кабінету Міністрів.
За його даними, для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів запропоновану квоту бронювання підвищили з 85% до 95%. Зараз такі підприємства можуть бронювати до 100% військовозобов'язаних працівників.
При цьому персонал, безпосередньо залучений до виробництва, виконання оборонних контрактів, ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, має бути заброньований у повному обсязі. Збільшення квоти понад 95% потребуватиме окремого погодження.
Для підприємств теплопостачання, водопостачання та поводження з відходами з доопрацьованої редакції вилучили норму про зниження ліміту бронювання до 60%. Отже, для них має зберегтися чинна квота у 75%. Також уряд відмовився від пропозиції виключити з розрахунку загальної 50-відсоткової квоти працівників, які вже мають відстрочку від мобілізації за іншими підставами.
Водночас у новій редакції передбачено закритий перелік із 13 галузей, підприємства яких можуть отримувати статус критично важливих за відповідною процедурою. До нього, зокрема, входять оборонна промисловість, енергетика, житлово-комунальне господарство, сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт, ІТ, банківська сфера, медицина та зв'язок. Підприємства інших галузей, зокрема освіти, науки, послуг і медіа, повинні будуть проходити додаткове погодження через Координаційний центр.
Окремі обмеження передбачили для представництв донорських організацій і проєктів міжнародної технічної допомоги. За інформацією Железняка, вони зможуть бронювати не більш як 50% працівників і не більш ніж сім осіб на один проєкт. Перевищення цього ліміту потребуватиме окремого рішення державного секретаря Кабінету Міністрів. Доопрацьований документ також визначає строки розгляду звернень Координаційним центром. Загалом вони не повинні перевищувати одного місяця, а в невідкладних випадках становитимуть до семи робочих днів.
Крім того, передбачено додаткові підстави для відмови в погодженні. Зокрема, йдеться про систематичні порушення правил військового обліку керівником підприємства – два або більше випадків протягом року чи притягнення до адміністративної відповідальності. Координаційний центр також зможе рекомендувати перегляд статусу критично важливого підприємства, зокрема, за зверненнями правоохоронних органів. Водночас остаточне рішення залишатиметься за уповноваженим державним органом.
За словами Железняка, раніше надані статуси критично важливих підприємств і чинні ліміти бронювання зберігатимуться до завершення встановленого строку. Водночас протягом десяти днів після набрання змінами чинності уповноважені органи повинні переглянути галузеві та регіональні критерії критичності. Якщо підприємство втратить відповідність оновленим вимогам, його статус можуть переглянути.
Також у доопрацьованій редакції уточнили, що податкова заборгованість, яка виникла через затримку бюджетних виплат, не враховуватиметься як підстава для відмови протягом визначеного періоду. Крім того, строк бронювання працівників після збільшення ліміту через портал «Дія» запропонували подовжити з п'яти до десяти робочих днів. Железняк наголосив, що його аналіз ґрунтується на доопрацьованій редакції проєкту від 23 жовтня, а не на остаточному офіційно оприлюдненому тексті постанови. Тому окремі положення ще можуть змінитися.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Кабінет Міністрів України фіналізував зміни до системи бронювання працівників від мобілізації. Повне бронювання більше не має надаватися автоматично навіть підприємствам оборонно-промислового комплексу та енергетики.