Прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав підприємців заздалегідь готуватися до нових російських ударів – шукати запасні виробничі майданчики, домовлятися з альтернативними постачальниками та продумувати, як відновити роботу в разі руйнування підприємства.
«Я би дуже просив і рекомендував мислити за найкритичнішим сценарієм розвитку подій», – заявив Корецький на Київському міжнародному економічному форумі 26 жовтня, передає Інтерфакс-Україна.
За словами прем’єра, у розмовах із власниками та керівниками компаній він помітив, що деякі бізнеси досі сподіваються, що російські атаки їх не зачеплять.
«Є певний настрій, що воно якось минеться. Можливо, у мене не будуть цілити ракетами чи дронами, можливо, мою галузь не зачепить», – розповів він.
Корецький радить не чекати удару, щоб почати шукати вихід із критичної ситуації. Підприємствам, зокрема, варто заздалегідь домовлятися про можливість перенесення виробництва, шукати приміщення для релокації та укладати попередні угоди з постачальниками.
Для виробників споживчих товарів одним із варіантів може бути співпраця з іншими підприємствами, які зможуть тимчасово випускати їхню продукцію під власною торговельною маркою замовника.
«Краще якщо бути до цього готовим, і це не відбудеться, ніж опинитися в неочікуваній для себе ситуації», – наголосив прем’єр.
У бюджеті недостатньо коштів для підтримки всіх компаній
За словами Корецького, ворожі атаки вже завдали економіці понад $7,7 млрд збитків. Знищено або пошкоджено понад 1 млн кв. метрів нерухомості державного та приватного секторів.
Серед найбільш постраждалих галузей він назвав енергетику, металургію, логістику, переробну промисловість і роздрібну торгівлю.
Наслідки відчуває і державний бюджет. За прогнозом, який навів прем’єр, до кінця року бюджет недоотримає близько $1,5 млрд проти запланованих показників.
Водночас уряд продовжить підтримувати підприємства, хоча можливості держави обмежені.
Корецький заявив, що в бюджеті недостатньо вільних коштів для масштабної підтримки всіх компаній. За його словами, лише близько третини потреб бюджету вдається покрити наявними ресурсами.
«Якщо мислити PnL (Profit and Loss statement), то виділяти багато коштів на підтримку бізнесу неможливо. Немає цього PnL, тому що лише одну третину бюджету ми можемо покрити. Навіть усвідомлюючи, чітко усвідомлюючи це, ми живемо навіть за принципом cash flow, і певним чином йдемо у ва-банк, виділяючи ті чи інші кошти на програму підтримки, на ті чи інші дотації, на грантові програми. Тому що усвідомлюємо, що з цієї підтримки бізнес, малий бізнес, середній бізнес і великий, зокрема, не може бути настільки стійким або стійким достатньо, щоб протидіяти ворожим атакам. І це свідома логіка і тактика уряду», – зауважив Корецький.
Попри це уряд спрямовує гроші на пільгові кредити, дотації та гранти, розраховуючи, що вони допоможуть підприємствам продовжувати роботу навіть під час війни.
На пільгові кредити спрямують 22 млрд грн
Уряд планує продовжувати програму «Доступні кредити 5-7-9%». За словами Корецького, від початку її роботи підприємства отримали кредитів на 580 млрд грн, а непогашена сума основного боргу за ними зараз становить близько 200 млрд грн.
Також уряд розширив можливості кредитування великого бізнесу. За словами прем’єра, компанії зможуть отримувати до 1 млрд грн на одну групу компаній за пільговою ставкою близько 10%.
«У бюджеті на 2026-й було закладено 18 млрд грн. Ми розширюємо цю програму і бачимо, що до кінця року це буде 22 млрд. По 4 млрд поки що в нас є певний дефіцит, але так чи інакше ми його покриємо, тому що вважаємо, що це одна з фундаментально важливих правильних програм, яка реально підтримує бізнес», – розповів прем'єр.
Ще один напрям – створення системи страхування воєнних ризиків, яка допомогла б підприємствам отримувати компенсацію за пошкоджене або знищене майно.
Корецький нагадав про ідею спеціального фонду з початковим державним внеском у $1 млрд. За задумом уряду, міжнародні партнери могли б збільшити цю суму вдвічі або втричі.
«Спрощена процедура. 30 днів після оформлення – має бути компенсація», – пояснив прем’єр запропонований принцип роботи механізму.
Уряд розраховує, що тариф на страхування становитиме близько 2%, а максимальна компенсація – до $5 млн на одного заявника.
Однак джерело фінансування фонду ще не визначили. Серед можливих варіантів розглядали підвищення податку на додану вартість із 20% до 21%, але ця пропозиція наразі не має підтримки ні серед представників великого й середнього бізнесу, ні в парламенті.
«Немає консенсусу серед великого і середнього бізнесу, немає підтримки поки що в парламенті. Шукаємо, дивимося інший механізм, будемо дивитися, як буде проходити бюджетний процес в парламенті і від цього відштовхуватись. Але в нас іншого шляху немає, інструмент маємо знайти. Разом будемо дивитися, з чого можемо зробити свій внесок», – наголосив Корецький.
Бекграунд. Як повідомлялося, 100% бронювання більше не буде автоматичним – уряд готує нові правила для бізнесу.