Україна пропонує створювати спільні промислові кластери з Євросоюзом, щоб залучати гроші на відновлення підприємств, мати доступ до нових технологій і простіше інтегруватися в європейський ринок.
Про це заявив керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз на Експортному форумі «Української правди» в Києві, повідомляє metinvestholding.com.
Промисловий кластер – це співпраця підприємств і партнерів навколо спільного виробництва. Наприклад, українські заводи можуть працювати разом із європейськими компаніями, використовувати їхні технології та залучати фінансування для модернізації. Для України це один зі способів відновити промисловість, пошкоджену російськими атаками.
«Нам потрібно якнайшвидше рухатися до створення кластерів, яких вимагає ЄС, і працювати з європейськими партнерами над узгодженням законодавства», – сказав Водовіз.
За словами представника «Метінвесту», війна поставила українську металургію перед двома головними проблемами: зруйновані підприємства потрібно відновлювати, а працівники виїжджають із прифронтових міст.
Водовіз заявив, що внаслідок російських атак Україна вже втратила 60% потужностей із виробництва сталі. Решта підприємств також працюють у складних умовах. Зокрема, «Запоріжсталь», за його словами, нещодавно вп’яте зазнала російської атаки – по комбінату випустили сім балістичних ракет.
«Ми говоримо про мільярди доларів збитків, завданих війною. Перше питання – де знайти ці гроші? Друге – люди», – зазначив Водовіз.
Він додав, що компанія продовжує платити зарплати працівникам, навіть коли підприємства зазнають збитків. Однак через небезпеку люди виїжджають із Запоріжжя, яке розташоване недалеко від лінії бойових дій.
Україна просить ЄС пом’якшити торговельні обмеження
Ще одна проблема для металургів – нові торговельні правила Євросоюзу. Йдеться, зокрема, про CBAM – механізм вуглецевого коригування імпорту, який має враховувати викиди CO2 під час виробництва товарів, а також про скорочення квот на ввезення української продукції.
Це важливо для України, оскільки через обмеження роботи чорноморських портів ЄС залишається ключовим ринком для експорту української залізної руди та металопродукції.
«Єдиний шлях експортувати хоча б щось – руду чи металопрокат – це Європа. Тож не варто застосовувати до нас такі самі обмеження, як до всіх інших», – заявив Водовіз.
Він також стверджує, що українським виробникам раніше обіцяли винятки з нових правил, але зрештою запровадили CBAM і скоротили квоти. На його думку, ЄС має враховувати, що українські підприємства працюють під час війни й водночас намагаються перейти на європейські екологічні стандарти.
Європейські вимоги передбачають скорочення промислових викидів. Для українських металургів це означає додаткові витрати: спочатку потрібно відновити пошкоджене виробництво, а потім інвестувати в технології, які зменшують викиди.
Водовіз навів приклад десяти найбільших металургійних підприємств ЄС, які, за його словами, у 2022–2025 роках отримали 9 млрд євро на приведення виробництва у відповідність до вимог щодо викидів CO2.
«Ми маємо спочатку відбудувати підприємства, а потім ще знайти кошти на декарбонізацію. Тому ми вже перебуваємо в нерівних умовах», – сказав він.
На думку представника «Метінвесту», співпраця з ЄС може допомогти Україні мати доступ до фінансування й технологій, необхідних для модернізації промисловості.
Бекграунд. Нагадаємо: у «Метінвесті» вважають, що нинішні механізми державної підтримки в Україні не відповідають масштабу проблеми, і закликали змінити підхід до підтримки промисловості.