Понад 60 млрд грн спрямував банківський сектор в енергетику України за 2,5 року (ОНОВЛЕНО)

Український банківський сектор за останні 2,5 року спрямував у відновлення та розвиток енергетики понад 64 млрд грн.

Про це розповів голова правління Ощадбанку Юрій Каціон під час першого щорічного форуму Української асоціації відновлювальної енергетики Ukraine Renewable Energy Agenda 2027.

Одним із лідерів напряму став Ощадбанк, який у 2026 році уклав кредитних угод у цій галузі на 11 млрд грн, що майже вдвічі перевищує показник 2025 року (6,77 млрд грн).

Основну частку позик (8,83 млрд грн) виділено корпоративному сегменту, тоді як мікро-, малий та середній бізнес залучив 1,94 млрд грн, зокрема завдяки державним і міжнародним програмам пільгового фінансування та розподілу ризиків.

Високий попит зумовлений швидкою окупністю окремих об'єктів (до 3 років), хоча ключовим викликом для інвесторів залишається складність прогнозування ринкової вартості електроенергії.

Водночас банкіри наголошують: подальше розширення кредитування реального сектору стримує поточна 50% ставка податку на прибуток для фінустанов. Для збереження достатньої капіталізації банківської системи її пропонують знизити бодай до 25%.

Крім зовнішнього кредитування, Ощадбанк оптимізує власну інфраструктуру. Отримавши статус активного споживача, фінустанова обладнала мережу відділень акумуляторами для 4–8 годин автономної роботи та запустила єдиний диспетчерський центр.

Це дає змогу накопичувати струм під час мінімальних ринкових тарифів і здешевлювати енергоспоживання компанії.

ОНОВЛЕНО о 18:53

Подальша модернізація української енергосистеми вимагає залучення приватного капіталу, оскільки державний бюджет орієнтований на оборону.

Про це повідомляє Українська асоціація відновлювальної енергетики.

Головною умовою для припливу інвестицій учасники ринку називають довгострокову передбачуваність регуляторних правил і прозорість тарифів на приєднання нових об'єктів та систем зберігання енергії (УЗЕ).

Критичним викликом для галузі залишаються борги на балансуючому ринку. Фахівці закликають відмовитися від покриття заборгованості новими кредитами держкомпаній і розробити державну програму її врегулювання, що також є важливим індикатором для макрофінансової допомоги від ЄС.

Для підтримки інвесторів НКРЕКП опрацьовує новий режим плати за приєднання УЗЕ, який має виключити подвійне нарахування тарифів за відбір і відпуск електроенергії. Водночас стримуючим фактором залишається відсутність доступного страхування воєнних ризиків, для вирішення чого пропонують залучати міжнародні банківські гарантії та державні програми.

Підсумком галузевої дискусії стала Декларація «Енергетичний порядок денний України – 2027». Документ визначає кроки щодо розв'язання боргової кризи, усунення бюрократичних бар'єрів для будівництва ВДЕ та прискорення інтеграції українського ринку електроенергії з європейським.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Ощадбанк запустить кредитування енергоефективного житла за стандартами ЄС. Державна фінустанова разом із SMARTER4EU презентує перші зелені іпотечні продукти у 2026 році.