Україна порушила роботу 9 найбільших російських НПЗ

Українські удари по нафтовій інфраструктурі росії впливають не лише на роботу окремих нафтопереробних заводів, а й на паливний ринок країни-агресора загалом. 

Про це йдеться в аналітичному матеріалі Міністерства оборони України.

За даними відомства, наприкінці жовтня та протягом листопада 2026 року Україна активізувала далекобійні удари по російських об'єктах нафтової галузі. Серед цілей були великі нафтопереробні заводи, нафтосховища, насосні станції та експортні термінали. У Міноборони зазначають, що атаки спрямовані на різні етапи виробництва, зберігання та транспортування нафтопродуктів.

За наведеними у матеріалі оцінками, лише за один тиждень українські удари порушили роботу дев'яти з 35 найбільших нафтопереробних заводів росії. Внаслідок цього фактичні обсяги переробки нафти могли скоротитися приблизно на 30% – до 200 тисяч тонн на добу. У відомстві наголошують, що такі втрати створюють додаткові проблеми для російської економіки, значна частина доходів якої пов'язана з експортом енергоресурсів.

Водночас пальне необхідне не лише цивільним споживачам, а й російській армії для забезпечення військової логістики. За інформацією, наведеною Міноборони, наслідки ударів уже позначаються на внутрішньому паливному ринку росії. Зокрема, 9 листопада з'явилися повідомлення про повторне запровадження обмежень на продаж пального на автозаправних станціях «Роснефти». У деяких регіонах водіям дозволяли купувати не більше ніж 30 літрів бензину на міських заправках і 50 літрів – на автомобільних трасах. Також діяли обмеження на заправлення пального в каністри.

Про проблеми з постачанням бензину повідомляли в Карелії, Бурятії, Забайкальському та Красноярському краях, а також у Новосибірській, Архангельській і Пензенській областях. При цьому попередні обмеження на продаж пального почали скасовувати лише наприкінці жовтня. Таким чином, російський паливний ринок не встиг повністю стабілізуватися до нової хвилі атак на нафтопереробні підприємства.

За наведеними в матеріалі оцінками, через пошкодження та зупинки заводів поза роботою могли опинитися від 20% до 35% потужностей російської нафтопереробної галузі. Крім того, з'являлися повідомлення, що росія почала закуповувати бензин морським шляхом, зокрема в Туреччині, Марокко та Єгипті. У Міноборони звернули увагу, що наслідки атак залежать не лише від кількості уражених підприємств, а й від характеру пошкодженого обладнання.

Нафтопереробний завод – це складний виробничий комплекс, у якому первинна переробка сировини є лише початковим етапом. Для отримання готового бензину, дизельного та авіаційного пального потрібні установки вторинної переробки, зокрема каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу, риформінгу та гідроочищення. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), які наводить Міноборони, незначні пошкодження установок первинної переробки можна усунути протягом одного-двох тижнів.

Натомість ремонт складнішого обладнання вторинної переробки може тривати значно довше – у середньому від шести до восьми місяців. Тому навіть після ліквідації пожежі та часткового відновлення виробництва пошкоджений НПЗ може ще тривалий час працювати з обмеженою потужністю. У Міноборони підкреслюють, що системні удари по нафтовій інфраструктурі створюють для росії проблеми одразу в кількох напрямах – від забезпечення внутрішнього ринку пальним до стабільності експортних постачань.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що у ніч на 15 листопада Сили оборони України завдали ударів по двох промислових підприємствах у Нижньокамську (Татарстан, рф), а також уразили завод у Брянській області, який займається виробництвом літальних апаратів і комплектувальних до них.