Від промислового виклику до пілота: як Kyiv City Accelerator та ISE Group зводять бізнес, стартапи та науку
6 листопада у Колонній залі КМДА завершився Kyiv City Accelerator 2026
Уже третій рік поспіль ISE Group та ISE Corporate Accelerator при підтримці Національної Академії Наук України реалізують для Києва програму, яка починається не зі стартапу, а з конкретної проблеми підприємства – і шукає під неї технологію, наукову розробку або готовий продукт.
Цього року програма об’єднала 11 київських підприємств, десятки стартапів, технологічних компаній та наукових команд. Під час акселерації підприємства розглянули понад 70 розробок, а до програми фінального Demo Day увійшли 26 стартапів і наукових команд.
Demo Day відбувся 6 листопада у КМДА на Хрещатику, 36. Програма передбачала три години пітчів, зустрічі команд із підприємствами, зворотний зв’язок журі, нетворкінг, обговорення подальших партнерств і панель про те, як перейти від дослідження до бізнесу.
Третій рік – але вже інший масштаб
ISE Group та ISE Corporate Accelerator працюють із міською акселераційною моделлю третій рік поспіль.
Перший City Accelerator у 2024 році був побудований навколо комунальних підприємств Києва: стартапи шукали рішення для енергетики, транспорту, охорони здоров’я, цифрових сервісів та міської інфраструктури. На першому Demo Day свої рішення презентували 16 команд.
У 2026 році модель стала значно ближчою до корпоративного акселератора.
Замість того щоб просто запросити стартапи «показати інновації», команда спочатку зайшла всередину підприємств: провела інтерв’ю, зібрала виробничі проблеми, структурувала їх у технологічні запити, а вже потім почала шукати рішення.
У результаті 11 підприємств сформували близько 140 промислових запитів, а на open call та цільовий технологічний пошук надійшло 95 заявок від стартапів і наукових команд. На старті програми ISE оцінював потенціал у 20–25 пілотів і партнерств.
Йшлося про дуже різні проблеми: резервне енергоживлення, енергоефективність, автоматизацію виробництва, AI та IoT, CRM і ERP, роботизацію, навчання персоналу, нові композитні матеріали, переробку CO₂, очищення води, second life акумуляторів, управління відходами та цифрові паспорти продукції.
Саме ця різноманітність робить програму незвичною. Тут немає однієї вертикалі – fintech, defence tech чи health tech. В одному портфелі можуть одночасно бути компресорний завод, поліграфічне виробництво, телеком-інфраструктура, виробник паковання та компанія з промислової біотехнології.
Тому Kyiv City Accelerator фактично є однією з найбільш масштабних challenge-driven [орієнтованих на розв’язання конкретних завдань бізнесу. – Прим. ред.] програм корпоративних інновацій такого формату в Україні: акселератор одночасно працює не з одним корпоративним замовником, а з групою підприємств із різних галузей.
Програма реалізується на замовлення Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА в межах міської цільової програми розвитку промисловості та підприємництва. Партнерами стали Київський академічний університет та Academ.City, що дало доступ до широкого кола установ НАН України.
Олександра Антонюк, Academ.City, Анатолій Баган, Департамент промсиловості та розвитку підриємництва КМДА, Олена Малицька, ISE Group
Для міста – стійкіші підприємства. Для стартапів – реальний клієнт
Головна логіка програми проста: інновація має закривати конкретний бізнес-запит.
Для Києва це спосіб допомогти підприємствам ставати продуктивнішими, енергоефективнішими та стійкішими до криз.
В умовах війни питання корпоративних інновацій перестає бути лише питанням технологічної моди.
Як продовжити роботу виробництва, якщо в мережі нестабільна напруга? Як зменшити споживання електроенергії? Як автоматизувати операцію, якщо бракує кваліфікованих людей? Як локально виготовляти деталі, які раніше імпортували? Як використати промисловий CO₂ замість того, щоб просто викидати його в атмосферу?
Саме такими питаннями займалися підприємства в програмі.
Для стартапу ситуація дзеркальна. Найскладніше – не завжди створити технологію. Значно важче знайти першого реального промислового клієнта, отримати доступ до виробничого майданчика, зрозуміти технічні вимоги й довести, що продукт працює не лише в презентації.
Для наукової команди бар’єр ще більший: між лабораторним результатом і ринком часто лежать роки.
ISE Group у своїй програмі для Kyiv City Accelerator намагається скоротити саме цю дистанцію.
Academ.City описує модель як послідовність «виявлення викликів → технологічний скаутинг → хакатон → акселерація → пілотування → Demo Day». Відібрані команди отримували допомогу з підготовкою технології до впровадження, грантового фінансування, investment readiness та переговорів із корпоративними партнерами.
Коли технологія вже не «стартап»
Серед учасників Demo Day були дуже різні за зрілістю проєкти.
Частина – ранні наукові розробки. Частина – молоді компанії. А частина – бізнеси, які вже фактично перейшли в категорію scale-up.
Один із найпоказовіших прикладів – Deus Robotics.
Компанія створює системи роботизованої автоматизації для складів, логістики та ритейлу. Її платформа дозволяє в одній системі координувати роботів різних виробників, камери та WMS. За даними самої Deus Robotics, її технології вже працюють більш ніж у 2000 локацій, а в кейсі Nova Post роботизація дала трикратне зростання продуктивності виконання замовлень. У Deus Robotics уже є те, чого часто бракує технологічним пітчам, – цифри з реальної експлуатації. Компанія стверджує, що її AI Vision у пілотних магазинах дозволив підвищити продажі на 11%, ефективність персоналу – на 42%, скоротити час на обходи й перевірки на 65%, а ROI був підтверджений протягом одного тижня. Тепер цю ж модель компанія переносить на виробництво: камера може побачити простій лінії або нестачу сировини, а система – автоматично сформувати завдання чи навіть відправити робота з необхідним матеріалом.
Але Deus Robotics цікава для учасників акселератора ще й як приклад роботи з капіталом.
Наприкінці 2024 року компанія залучила $3 млн інвестицій при оцінці $20 млн; серед інвесторів були u.ventures, 1991 Ventures, SID Venture Partners, Sigma Software Labs та SD Capital. У 2026 році компанія також отримала інвестицію від катарської X2 Ventures.
Тобто це можливість для інших учасників побачити не лише «як поставити робота на виробництво», а й як українська технологічна компанія переходить від локального продукту до міжнародного масштабування та венчурного фінансування.
Як врятувати дороге обладнання від аварії в електромережі
Ще один практичний кейс – «Реноватор» Сергія Кузнецова.
Рішення створене для захисту трифазних електричних мереж у разі аварій: воно може компенсувати зникнення фази або нуля, боротися з перекосом фаз та захищати обладнання від проблем мережі. Раніше проєкт уже отримував третє місце у корпоративному innovation challenge DTEK.
За даними самої команди, сьогодні технологія використовується, зокрема, на об’єктах Кабінету Міністрів, «Охматдиту» та більш ніж 50 підприємств України. «Реноватор» – приклад технології, яка вже давно вийшла за межі лабораторії. У команди є десятки впроваджень – від WOG, Sandora, «Оболоні», «Київхліба» та «Індару» до клініки ISIDA, об’єктів «Київпастрансу», Казначейства України й промислових підприємств. Завдання системи дуже практичне: коли у трифазній мережі зникає фаза або виникають небезпечні стрибки напруги, «Реноватор» має не допустити аварійної зупинки та пошкодження дорогого обладнання.
Для промисловості це не абстрактна енергетична інновація. Один сильний стрибок напруги або втрата фази може означати вихід із ладу обладнання вартістю в десятки чи сотні тисяч євро.
Саме тому на цьогорічному акселераторі тема енергостійкості була однією з центральних.
Вода, CO₂, відходи – як нові промислові ресурси
Інший клас рішень – технології circular economy.
Hydratico розробляє запатентовану технологію очищення сильно забрудненої та солоної води на основі суперкавітації. Стартап уже має TRL 6, пройшов сотні годин випробувань прототипів в Україні та Польщі й отримав фінансування в межах EIC.
EcoMur пропонує інший погляд на декарбонізацію. Його DFC-модуль забирає CO₂ із димових газів підприємства й перетворює вуглець на будівельні блоки та панелі прямо біля джерела викидів. По суті, це «завод у контейнері», який підключається до газоходу підприємства. EcoMur показує, як deep-tech може переходити від технології до масштабованої бізнес-моделі. Замість будувати великий централізований завод компанія пропонує «завод у контейнері», який ставиться безпосередньо біля джерела CO₂. За розрахунками EcoMur, один модуль може забирати понад 1000 тонн CO₂ на рік і виробляти близько 12 тис. м³ будівельних блоків. Компанія вже підписала першого ліцензіата й шукає наступних чотирьох.
Recycle будує цифровий маркетплейс вторинної сировини: платформа агрегує невеликі обсяги картону, PET, металу та інших матеріалів і з’єднує їх із заготівельниками та переробниками. У 2025 році рішення отримало Solar Impulse Efficient Solution Label, а також було відібрано EIC Ukrainian Tech Call.
А що може запропонувати українська фундаментальна наука
Одна з найбільш важливих особливостей Kyiv City Accelerator – на Demo Day поруч зі стартапами виступали наукові установи НАН України.
Наприклад, команда Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова представляла ультразвукову фінішну ударну обробку металів – технологію, яка може підвищувати ресурс деталей і зварних з’єднань.
Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона презентував рішення у сфері зносостійких покриттів, відновлення відповідальних деталей та подовження строку їх експлуатації.
Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича показав гібридні метало-вуглецеві композити нового покоління.
А Єгор Бродніковський, завідувач лабораторії керамічних паливних комірок цього ж інституту, представив рішення у сфері паливних комірок та електрогенерації. Керамічна паливна комірка безпосередньо перетворює хімічну енергію палива та окисника на електричну й теплову енергію – без традиційного циклу спалювання та механічного генератора. Лабораторія працює з fuel-cell та hydrogen technologies і брала участь більш ніж у двох десятках українських та міжнародних R&D-проєктів.
Це хороший приклад того, чому технологічна комерціалізація науки має довший горизонт, ніж звичайний software startup, але потенційно значно глибший технологічний ефект.
«Це розвиток українського DeepTech»
«Цей акселератор – унікальний проєкт, у якому настільки злагоджено працюють науковці, стартапи й scale-ups, київський бізнес та місто. Це безпрецедентна можливість об’єднати зусилля і знайти партнерів для реальної співпраці.
Як акселератор ми фактично навчаємо місто системно працювати з інноваціями, а бізнесу пояснюємо концепцію corporate innovation: як формулювати технологічний виклик, як шукати рішення і як переходити до пілота. Суть програми Kyiv City Accelerator: програма не працює лише зі «стартапами одного року життя». Вона ставить за один стіл технології на різних стадіях – від наукової лабораторії до міжнародного scale-up – і дивиться, що з них реально може вирішити проблему підприємства. Коли я будувала наповнення і контент програми, я спиралась на практики EIC (European Innovation Council), партнером якого ISE Group є в Європі. У них є методології як вони розвивають інновацію від ранніх рівней TRL до реальної імплементації та масштабування.
Тому ми знаємо як розвивати українській DeepTech. Наукові стартапи мають значно довший цикл комерціалізації та окупності, але саме вони створюють фундаментальні технології. І тут надзвичайно важливу роль відіграє Academ.City – технологічний міст між наукою та бізнесом, з яким ми раді бути партнерами», – Олена Малицька, директорка ISE Group та ISE Corporate Accelerator.
«Ми раді співпрацювати з ISE Group та ISE Corporate Accelerator, адже вони привносять у нашу екосистему те, чого часто бракує науковим командам, – сильну бізнесову та інвестиційну експертизу й реальний досвід комерціалізації інновацій. Науковці отримують доступ до експертів міжнародного рівня, які працювали з міжнародними фінансовими інституціями, венчурними фондами та технологічними компаніями й розуміють, як пройти шлях від наукової розробки до пілота, інвестицій і виходу на ринок. Важливо й те, що акселератор ISE Group визнаний Financial Times серед провідних стартап-хабів Європи та акредитований як сервіс-провайдер EIC. Це означає не лише міжнародне визнання, а й дуже практичне розуміння того, як будувати інноваційну екосистему та з’єднувати науку, бізнес і капітал», – Олександра Антонюк, Academ.City та Київський академічний університет.
Хто оцінював рішення
До Demo Day долучилися не тільки підприємства, але й представники бізнесової, інвестиційної та інноваційної спільноти.
Журі Demo Day
У журі працювали Кирило Гончарук (CheckEye), Наталія Шпортень (WealthTech, інвестор), Дмитро Кузьменко (Ukrainian Venture Capital Association – UVCA), Олександр Спасіченко (Mind.ua), Юліана Зух-Кіпріянов (IP Office) та Оксана Замишляк (Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА).
«Технології, безперечно, цікаві й у багатьох випадках мають сильний практичний потенціал. Водночас видно, що над бізнес-компонентою частині команд ще потрібно працювати. У пітчах хотілося б більше бачити про розмір і структуру ринку, конкурентне середовище, бізнес-модель, go-to-market та стратегію масштабування. Саме ці елементи допомагають зрозуміти, як хороша технологія може перетворитися на стійкий бізнес», – прокоментував пітчі Олександр Спасіченко, член журі Demo Day, аналітик Mind.ua.
У першій частині Demo Day до учасників також звернулися заступник голови КМДА Олег Куявський, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський, Олександра Антонюк від Academ.City, директорка IP Office Олена Орлюк та керівниця програми Олена Малицька.
26 команд Demo Day
За програмою 6 листопада до Demo Day увійшли 26 стартапів, технологічних і наукових команд.
- Hydratico – технологія очищення води на основі суперкавітації. hydratico.com
- DTI / Label Your Data – підготовка та анотація даних для AI/ML-моделей. labelyourdata.com
- Metaenga – XR/VR-платформа для навчання промислового персоналу; компанія повідомляє про 60+ реалізованих проєктів і 40+ партнерів. metaenga.com
- EcoMur – перетворення промислового CO₂ на будівельні матеріали. ecomur.com.ua
- Analytics Tube – аналітика YouTube-даних; публічну сторінку саме команди Demo Day не вдалося однозначно верифікувати.
- Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України – ультразвукова фінішна ударна обробка металів.
- Flexboox.ai – CRM/ERP-рішення; публічний сайт команди потребує додаткової верифікації.
- Реноватор – технологія захисту електромережі та критичного обладнання при аваріях; опис технології також публікувався в попередній програмі City Accelerator.
- InsCom – інформаційні та CRM/ERP-рішення; команда Ігоря Любашенка має багаторічний досвід автоматизації. ins.com.ua
- Vybex / Vymex – платформа управління бізнесом, ролями, задачами, фінансами та AI-асистентом; у робочих матеріалах програми назва фігурувала в різних написаннях. vymex.com
- Recycle – маркетплейс вторинної сировини. recycle-app.com
- Deus Robotics – AI та роботизація складів, логістики й виробничих процесів. deusrobotics.com
- Acorn Global Technologies – рішення для автоматизації виробництва; компанія зареєстрована в Україні у 2026 році та має широкий набір industrial/energy видів діяльності.
- Breeze Software / «Бріз Софт» – software engineering, автоматизація, AI, GIS та інтеграційні рішення. breeze-soft.com
- 220-km.com – енергетичні та EV-рішення, роумінгова мережа зарядних станцій. 220-km.com
- Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України – покриття, відновлення деталей і технології подовження їх ресурсу.
- BRKS Labs – IoT, data platforms, AI, digital twins та industrial software. brkslabs.com
- Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України – гібридні метало-вуглецеві композити нового покоління. IPMS НАН України
- HB Recycling Startup – відновлення та повторне використання акумуляторів; українська компанія HB Recycling була зареєстрована у 2026 році.
- VGE / Vacuum Gravity Energy – технології утилізації надлишкового тепла та енергетичні R&D-рішення.
- Київський академічний університет – технології неруйнівного контролю.
- DPP Chain – цифровий паспорт продукції для експорту в ЄС; команда Кирила Гороховського також розвиває industrial data та Digital Product Passport компетенції в BRKS Labs.
- Waste Analytics – управління відходами та circular economy; окрему офіційну вебсторінку команди не вдалося однозначно верифікувати.
- Композити з базальтовою фіброю в цементах – наукове рішення у сфері нових будівельних матеріалів.
- Hempire – Конопляні технології – український виробник матеріалів для hemp construction. Компанія повідомляє про понад 100 реалізованих проєктів у більш ніж 10 країнах. hempire.com.ua
- Керамічні паливні комірки – електрогенерація, команда Єгора Бродніковського, Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України. Лабораторія паливних комірок
Demo Day – не фініш
Слабке місце багатьох акселераторів – вони закінчуються на красивій презентації.
ISE Group та Kyiv City Accelerator організатори намагаються зробити навпаки: Demo Day – це момент, коли має початися наступна фаза.
Після програми підприємства отримують прямі контакти команд, із якими вони хочуть продовжувати роботу. Експерти Academ.City, КАУ та ISE допомагають сторонам уточнювати технічне завдання, scope мінімального пілота, KPI, можливе грантове фінансування та формат партнерства.
Саме тому головний результат програми краще вимірювати не кількістю пітчів.
Справжній показник з’явиться через кілька місяців: скільки з цих знайомств перетворяться на тестування, спільні R&D-проєкти, закупівлі, інвестиції або довгострокові партнерства.
Але вже зараз програма демонструє важливу для України модель.
Місто може бути не лише регулятором чи замовником закупівель. Воно може стати платформою, яка допомагає бізнесу сформулювати проблему, науці – побачити реального замовника, а стартапу – отримати перший промисловий майданчик.
У країні, яка одночасно воює, відновлюється і модернізує економіку, це може виявитися не менш важливим, ніж черговий грантовий фонд.
Бо інновація починає створювати економічну цінність лише тоді, коли хтось готовий її реально використати.