За даними Міжнародної організації винограду та вина (OIV), до 2020 року Китай стане другим за величиною ринком імпорту вина у світі, випередивши Великобританію. Наразі КНР посідає четверте місце – після США, Великобританії та Франції. Але, згідно з прогнозами, протягом найближчих трьох років продажі вина в Китаї зростуть майже на 40%, сягнувши $21 млрд. Переміщення на друге місце за три роки відбудеться за рахунок зростання обсягу роздрібних продажів вина – як імпортного, так і місцевого.
Китайці завдяки більшій відкритості своєї країни в останні роки стали активно долучатися до світової культури, зокрема культури споживання вина. Крім того, Китай охоплений швидкими темпами урбанізації, а городяни менш консервативні у своїх уподобаннях, вони легше і швидше визнають нові продукти.
Оскільки вино не є предметом першої необхідності, воно відносно дороге. Відповідно, зі зростанням добробуту китайських громадян зростає і споживання вина. Поступово формуються і традиції виноробства. Не виключено, що з часом Китай стане помітним представником виноробного ринку і, з одного боку, споживатиме вино в значних кількостях, з іншого – вироблятиме його.
За прогнозами аналітиків, протягом наступних чотирьох років попит на імпортне вино зростатиме в середньому на 7% на рік. Імпорт вин до Піднебесної вже збільшується в середньому на 5% на рік, а сам ринок за останні декілька років виріс на третину.
Зараз китайці готуються до великого «винного стрибка», оскільки в КНР поки що не розвинена культура виробництва тих вин, які найбільш затребувані на внутрішньому ринку. Тому Китаєм зацікавилися Аргентина, Чилі, США і Австралія, які вже почали виробляти більше червоного сухого вина, що користується найбільшим попитом у КНР. Однак й інші країни, у тому числі Україна, можуть спробувати вийти на цей перспективний ринок.
Україна у 2015 році експортувала натуральних виноградних вин (товарна позиція 2204) на $38,2 млн, а у 2016-му – на $24,7 млн. При цьому, якщо у 2015 році в Китай було відправлено продукції на $0,7 млн, то в 2016-му цей показник склав уже $1,084 млн. Цю цифру навряд чи можна назвати вражаючою, якщо врахувати, що на українському ринку присутні близько 40 виробників вина.
Українське вино успішно експортується у 20 країн і має добрий потенціал. Але поки ринок Китаю для України закритий, і на даний момент поставки відбуваються лише на рівні пробних партій. Нещодавно про намір експортувати вино до Китаю заявила компанія «Айсберг ЛТД», яка знаходиться в місті Берегово Закарпатської області. Вона планує розпочати продаж до Піднебесної вин під торговою маркою «Чизай». Українські виробники зазначають, що для китайського ринку важлива популярність бренду на світовому рівні.
Тим часом Кримський виноробний завод «Массандра» заявив, що з початку експортних поставок надіслав до Китаю вже понад 75 000 пляшок вина. До цієї країни відправлений уже п'ятий контейнер з продукцією заводу. Якщо минулого року китайських партнерів перш за все цікавили сухі та напівсолодкі вина, то зараз надходять замовлення і на лінійку кріплених та десертних вин. Крім того, підприємство цього року планує збільшити торговий оборот з Китаєм у 1,5–2 рази.
Що заважає іншим вітчизняним виноробам повторити успіх кримських колег? Адже якщо поглянути на китайський ринок вина, то перспективи очевидні.
За минулі п'ять років китайський середній клас, купівельна спроможність якого збільшилася, змінив і звички, пов'язані зі споживанням напоїв. Так, відносно забезпечені китайці перейшли з пива і байдзю (традиційний китайський алкогольний напій, що нагадує горілку; дослівно – «білий спирт») на, ймовірно, більш корисні для здоров'я червоні вина.
Китай був і все ще великою мірою залишається ринком, на якому ціни встановлює продавець. Сьогодні середній клас вимагає все більш якісного і дорогого продукту. Тому не дивно, що ціни на вина в Гонконгу та Китаї на 70% вищі за деяких світові показники: китайці готові купувати дорогі напої. Тобто якщо імпортер продає пляшку вина, яка коштує $16 (100 юанів), за 200 юанів, то знайдеться і покупець, готовий заплатити такі гроші.
За даними International Wine and Spirit Research, за останнє півріччя споживання пляшкового вина виросло на 35%. І, що найцікавіше, такий приріст відбувся за рахунок жінок, які п'ють приблизно на 15% більше вина, ніж чоловіки.
У Китай здебільшого завозять сухі червоні вина виробництва Чилі або США. Ці країни, а також Австралія, мають серйозні амбіції утримувати лідерські позиції на виноробному ринку Китаю.
США планують щорічно поставляти в Китай вина на $191 млн. Це будуть сорти, які вирощуються в Каліфорнії. У самих Сполучених Штатах споживання вина через кризу дещо впало, тому є надлишки, які потрібно продавати.
Нарешті, велику частку ринку хочуть завоювати країни Південної Америки. Зараз південноамериканські країни розраховують мінімум на 242 млн л експорту щорічно. Для цього вони навіть збільшують виноградні плантації та намагаються домовитися з Пекіном про скасування частини мит. Наприклад, Аргентина веде переговори з КНР про зниження або повне скасування 8%-го мита на імпорт вина. Якщо вони виявляться успішними, то країна отримає реальні шанси стати великим експортером алкоголю в КНР.
Але головним викликом при експорті вин у Китай є навіть не жорстка конкуренція. У КНР прагнуть вирощувати власний виноград і робити добре вино. За прогнозами аналітиків, виробництво вина в Китаї до кінця 2017 року має зрости до 185 млн пляшок на рік. Це поставить країну на п'яте місце у світі за обсягами виробництва. І попри готовність купувати якісне імпортне вино, понад 80% вина, випитого в Китаї за останні п’ять років, вироблено в самій країні.
Найбільша перевага китайських виноробів полягає в розумінні місцевої специфіки ефективного розгортання виробництва і ринку для китайських клієнтів. Це те, що закордонні постачальники можуть осягнути лише через декілька років.