У четвер, 13 липня, парламент прийняв у другому читанні зміни до держбюджету-2017. За урядовий законопроект №6600 про внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» проголосували 226 народних депутатів. Інвестиційний аналітик Іван Угляниця на прохання Mind проаналізував, що змінилося у головному кошторисі країни та які наслідки матимуть ці новації.
Поточні правки до держбюджету зроблено на тих самих засадах, що й сам держбюджет-2017: протиріччях між макро-, мікро- та і взагалі всіма основними економічними постулатами; бажанні скоріше розподілити гроші, які несподівано прийшли; незмінних джерелах доходів – населення і споживання; незмінних джерелах витрат – силові відомства (переважно МВС), органи збору податків, субсидії.
Сам документ (зміни до бюджету) починається із твердження: зміни базуються на тому, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі покращило прогноз по розвитку економіки на 2017-й рік до 1,8%... Насправді ж МЕРТ погіршило свій прогноз у травні до 1,8%, а не покращило із 2,4%, на яких базувалася попередня версія. Тобто причини для перегляду знаходяться в інших площинах, ніж в прискоренні економічного зростання.
Єдиним фактором, про який хоч у якомусь позитиві можна говорити, є збільшення доходів від податку на прибуток порівняно із планом: за п'ять місяців поточного року приблизно на 5 млрд грн, або +22% до планової цифри. Податок на доходи громадян у розмірі +10% до плану пояснюється переважно ефектом збільшення мінімальної заробітної плати, і в цілому за п'ять місяців в абсолютному вираженні склав близько 2,5 млрд грн.
Але найбільший позитивний внесок у доходи бюджету за перші п'ять місяців поточного року забезпечив приріст споживання імпортної продукції: +11,4 млрд грн (+18%) до плану. Стабілізація гривні дозволила наростити імпорт, що знову виводить поточний рахунок у від’ємну територію, і закінчується відомим фіналом із зростанням тиску на гривню, але це буде потім.
На цьому позитивні новини щодо виконання бюджету за п'ять місяців 2017-го закінчуються. Решта дохідної частини поки що не підтверджує можливе покращення економічного розвитку порівняно із очікуваним, оскільки доходи від непрямих податків із товарів, вироблених на території України, нижче плану на 6%, або на 1,8 млрд грн; а на 4,5 млрд грн, або на 16% нижче від запланованих – доходи від ренти за видобуток газу.
Цікава ситуація продовжує розгортатись навколо конфіскації держоблігацій і коштів осіб, пов’язаних із екс-президентом Віктором Януковичем. Більшу частину коштів, про які йшла мова, зараховано до держбюджету, близько 30 млрд грн. Проте, виникає багато запитань з приводу того, яка частина цих доходів реально оприбуткована до бюджету, яка – являє собою грошові кошти (в національній та іноземній валюті), яка частина з них буде використана для фінансування видатків бюджету, а яка – можливо, піде на зниження внутрішнього державного боргу через анулювання зустрічних зобов’язань.
Слід зазначити, що попри перевиконання цієї статті бюджету, правками, однак, не передбачається розподіл відповідних коштів. Більше того, що було заплановано бюджетом раніше, тобто близько 11 млрд грн, та і взагалі, ніякої згадки. А спроба знову оформити частину внутрішнього боргу, яка стосується податку на додану вартість, облігаціями – навряд чи свідчить про бажання уряду і керівництва держави зменшувати боргове навантаження та темпи емісії.
Витрати бюджету розподілені також очікувано: субсидії та МВС із податковою отримали найбільші додаткові кошти. Субсидії +14 млрд, частину з яких (4 млрд грн) повертає НАК «Нафтогаз України» у вигляді дивідендів, які насправді є просто частиною цих субсидій, які «Нафтогаз» не витратив на власні операційні потреби.
1,5 млрд грн додатково отримує МВС, 1,3 млрд – фіскальна служба, з яких 1 млрд – збільшення заробітних плат митникам.
Так само в оновленому держбюджеті відсутні так звані «доходи від репрофайлингу» держоблігацій, які знаходяться на балансі Національного банку України, і які уряд грозився витратити на ремонт доріг. Навіть згадки про це в бюджеті немає. Звичайно, репрофайлинг не являє собою якусь економію або додатковий дохід, як про це говорилось із владних трибун, а є збитком для держателя – НБУ. Причому збитком дуже великим, що непрямо підтверджує і звіт ПриватБанку, аудійований EY. Але це вже, як і історія із «конфіскацією», тема для іншого разу та іншої публікації.
На дороги, до речі, додатково виділено не 15 або 16 млрд грн, як це обіцяли в Кабінеті міністрів, обговорюючи можливі наслідки репрофайлингу, а лише 0,8 млрд грн, тобто трохи більше $30 млн за поточним курсом. Хоча, з іншого боку, можна сказати, що невитрачання віртуальних грошей – це не так уже й погано. Тим більше що всі віртуальні гроші «ковтає» ПриватБанк, витрати на підтримку життєдіяльності якого продовжують зростати такими темпами, що не тільки бюджет не встигає збирати гроші з економічних суб’єктів, а й держава – друкувати.