Коли подешевшає кава в аеропорту Бориспіль?

Аеропорт Бориспіль, попри активні кроки на шляху власного розвитку, почасти стає мішенню для критики з боку пасажирів. Одне з нарікань, яке часто лунає у бік адміністрації аеропорту, це дорожнеча їжі та напоїв у транзитному терміналі D. Чому традиційна «кава з круасаном» коштує саме стільки, і чи є перспективи здешевшання послуг громадського харчування, спеціально для Mind розповів генеральний директор аеропорту Бориспіль Павло Рябікін.

На ціноутворення в точках харчування терміналу D впливають два фактори. Перший – це специфіка визначення ставки оренди торгових площ в терміналі D, другий – обмежений на початкових етапах обсяг таких площ.

Якщо говорити про умови оренди, під час тендерних аукціонів Фонду державного майна України підприємці йшли на підвищення ставки, прагнучи будь-що одержати ці площі. У підсумку, виходили на надмірно високу ставку, яку згодом довелося перекривати ціною реалізованої кави.

Дефіцит торгових площ у терміналі D пов'язаний з серйозними помилками при його проектуванні. З ними, як це не прикро, нам доводиться стикатися знову і знову. Наприклад, термінал спочатку проектувався не як транзитний, а як тупиковий, де дуже мало площ для розміщення магазинів Duty Free і точок громадського харчування. З урахуванням хабової моделі розвитку Борисполя, найбільш оптимальної з точки зору його географічного розташування, даний прорахунок у проекті суттєво ускладнив нам роботу.

Після здачі існуючих площ в оренду саме дефіцит інфраструктури створив передумови для формування деяких торгових «монополій». Орендар виявився просто змушений мислити в ключі: «я взяв в оренду мало і дорого – треба і ціну підвищити, щоб відбивати вкладені кошти». При цьому про стимулювання конкуренції з такими контрагентами говорити не доводиться – через брак у терміналі площ. Так ми отримали ту вартість кави в терміналі D, якою періодично дорікають генеральному директорові Борисполя, який до цих цін жодного відношення не має.

Фото kbp.kiev.ua

Звичайно ж, розуміючи цю проблематику, аеропорт шукає доступні інструменти впливу на ринок. Наприклад, уже поточного року ми плануємо здійснити розширення трансферної зони терміналу. Вона буде дворівневою: на першому рівні – зона авіабезпеки, на другому – близько 500 кв. м під розміщення нових точок громадського харчування і магазинів Duty Free. Ми сподіваємося, що це справить необхідний ефект, стимулює прихід нових партнерів, допоможе зростанню конкуренції і, як наслідок, перегляду цінової політики нашими орендарями. Просто кажучи – кава має подешевшати.

Ці інфраструктурні доопрацювання дозволять нам вирішити ще одне важливе завдання – створити умови для збільшення неавіаційних доходів. У 2017 році Бориспіль розраховує стимулювати зростання в цьому напрямку на близько 18,5–19%. Наша мета – протягом наступних п'яти років довести цей показник до 27%. Але говорити про те, що перебудувавши деякі механізми управління підприємством, можна збільшити частку неавіаційних доходів до 40%, поки що зарано.

Слід враховувати, що в усьому світі основний обсяг доходів від неавіаційної діяльності отримується саме за рахунок оренди площ. Однак у випадку з аеропортом Бориспіль, що є державним підприємством, це прерогатива Фонду держмайна. Саме дана структура генерує основний дохід від оренди площ в аеропорту. Ми могли б збільшити частку неавіаційних доходів Борисполя від оренди, якби мали більші повноваження.

Сподіваюся, що корпоратизація, яку ми розпочали поточного року, дозволить аеропорту змінити ситуацію і розпоряджатися своїми площами з набагато більшою економічною користю.

У нас великі плани, і ми хочемо зробити Бориспіль ближчим і зручнішим для пасажирів.