На даний час ведеться активна робота щодо реформування судової системи. Потреба в цьому пов’язана, перш за все, зі змінами, що були внесенні минулого року до розділу «Правосуддя» Конституції України, а також з необхідністю формування правової бази для роботи нового Верховного Суду. Одним із ключових етапів реформи є прийняття нових редакцій процесуальних кодексів (законопроект президента України № 6232). Цей документ було прийнято Верховною Радою у першому читанні наприкінці червня. Отже, по завершенні парламентських канікул депутати мають повернутися до його розгляду.
Пропонуємо вашій увазі п'ять найяскравіших новел проекту Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в контексті вирішення податкових спорів.
Планується поступовий перехід до так званого «електронного суду», філософія якого передбачає:
Для втілення цієї системи в життя на першому етапі запроваджується:
Ні для кого не секрет, що на сьогодні підготовче провадження є свого роду профанацією. Судді, як правило, у його процесі не проводять жодних суттєвих заходів щодо підготовки до судового процесу. Попередні судові засідання призначаються досить рідко. Як наслідок, реальна робота у справі починається вже на етапі судового розгляду справи, який, у свою чергу, затягується, а тому не є ефективним.
Законопроект пропонує докорінно змінити ситуацію, виходячи з принципу: «ґрунтовна підготовка – запорука успіху».
Усі головні процесуальні дії мають проводитися саме на стадії підготовчого провадження. Зокрема, передбачається, що на цій стадії виконуються наступні дії:
Таким чином, на етапі підготовчого провадження виконуватиметься основний масив процесульних дій. На етапі розгляду справи по суті суду залишається заслухати короткі пояснення сторін, дослідити докази, провести судові дебати та ухвалити рішення.
Автори законопроекту пропонують новий підхід до визначення строків розгляду справи. Строки стануть тривалішими, ніж зараз, але й більш контрольованими щодо дотримання.
Загальний строк для розгляду справи у суді першої інстанції становитиме 90 днів проти сьогоднішнього одного місяця. Враховуючи підвищене значення підготовчого провадження «по-новому», 60 з цих 90 днів відводитиметься на підготовче провадження і 30 днів – на розгляд справи по суті.
Загальний термін розгляду справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій становитиме 60 днів при оскарженні рішень і 30 днів при оскарженні ухвал. Нагадуємо, що наразі термін розгляду справ судами апеляційної та касаційної інстанцій становить один місяць і не залежить від виду оскаржуваного судового рішення.
Сподіваємося, що поширеної на сьогодні ситуації, за якої суд «заходить» у письмове провадження і не вирішує справу місяцями, вже не буде.
Законопроектом передбачено заходи боротьби зі зловживанням процесуальними правами. У якості подібного зловживання може, наприклад, розглядатися затягування чи перешкоджання розгляду справи; подання «позовів-клонів» та штучне об’єднання позовних вимог з метою потрапляння справи до «потрібного» суду та/чи судді.
Перший і головний наслідок виявлення факту зловживання процесуальними правами – відмова в задоволенні відповідного клопотання чи заяви. Додатковими негативними наслідками може бути: покладення судових витрат незалежно від результатів розгляду справи; дисциплінарна відповідальність адвокатів та службових осіб суб’єктів владних повноважень; застосування заходів процесуального примусу, наприклад, штрафу.
Законопроектом передбачено і певні превентивні заходи, направлені проти зловживання процесуальними правами. Так, наприклад, з метою запобігання поданню «позовів-клонів» передбачено нову вимогу до тексту позовної заяви: письмове підтвердження позивача про неподання ним аналогічних позовів.
Передбачається повне відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок сторони, яка програла податковий спір.
Законодавчо визначений граничний розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу скасовується. Замість нього запроваджується критерій «співрозмірності». Тобто, стягуючи витрати на правничу допомогу, суд може обмежити їхній розмір, якщо ці витрати не є співрозмірними з ціною позову, складністю справи, обсягом наданих правничих послуг та іншими критеріями.