Уряд оприлюднив показники державного бюджету на 2018 рік і заявив про зміну філософії розподілу коштів. У працівників реформованих галузей – освіти і медицини – зростуть зарплати. Підвищиться бюджет оборони і соціальної підтримки населення. Додаткові кошти заплановані на допомогу фермерам і на будівництво доріг. У 2018 році сума всіх бюджетів країни перевищить позначку в 1 трлн грн – і це буде рекордна сума з часу проведення грошової реформи 1996 року і впровадження гривні.
Економіст Данило Монін спеціально для Mind детально проаналізував видатки державного бюджету, порівнявши фактичні показники 2016 року, планові – 2017-го і запропоновані суми витрат держбюджету-2018 з різних напрямків.
Одиниці виміру. Очевидно, що фіксація витрат на напрямки в процентах від ВВП – це першочергове завдання Міністерства фінансів. Весь бюджет 2019–2021 років має бути побудований виходячи з обмежень і пропонованих сум витрат з кожного напрямку витрат у відсотках ВВП. Як показав досвід подібного використання коштів на безпеку (5% ВВП), саме цей напрямок останніми роками зростав мінімальними темпами згідно з прогнозним номінальним зростанням економіки. Зараз це 36% за два роки. Там, де цього немає, – зростання витрат вдвічі й навіть більше за два роки є нормою.
Курс долара. Бюджет розрахований з передбачуваного середнього курсу долара 29,3 грн/$, а до кінця 2018-го – понад 30 грн/$. Це досить песимістична оцінка. Думаю, що середній курс наступного року буде меншим, і дефіцит бюджету цього року також буде меншим за запланований. Тому, швидше за все, у Мінфіну тільки на обслуговування боргів є резерв близько 10 млрд грн.
Апарат президента. Звичайно ж, не обділили себе апарат президента та вищі органи влади, як і адміністрації президента в областях, – тут спостерігається зростання витрат більше ніж удвічі.
Уряд. Секретаріат Кабміну за два роки перетворився на державу в державі. У 2016 році він мав скромний бюджет розміром 303 млн грн, а до держбюджету-2018 закладені зовсім не скромні 3 млрд грн. Тепер крім секретарських функцій, бюджет яких виріс більше ніж удвічі, секретаріат займається комплексною програмою реформи державного управління, що оцінена в 1,48 млрд грн. Також у його веденні знаходиться Державна аудиторська служба, що контролює витрачання бюджетних коштів за «скромні» 612 млн грн на рік. І це за наявності Рахункової палати, яка, власне, має займатися тим самим. Крім того, під кураторство Секретаріату Кабміну підпадає електронний уряд, на що в головному кошторисі країни передбачено понад 150 млн грн.
Держрегулятори і силовики. Рекордсменами зростання бюджетних витрат за два роки також є вкрай корупційні по суті структури: НКРЕ (в народі Роттердам+) – зростання витрат у 7,5 разу; Фонд держмайна – у 4,2 разу; Антимонопольний комітет – у 2,75 разу. Міністерство інформаційної політики збільшило собі квоту закладених до бюджету витрат у 4,64 разу; судова система в цілому і Генпрокуратура показали зростання «апетитів» у 2,15 разу.
У проекті держбюджету на наступний рік вкрай несподівано виросли витрати Фіскальної служби – майже на 50%. І це на тлі заяв Мінфіну про переведення системи повернення ПДВ в автоматичний режим. А також – затятого небажання міністерства і уряду впроваджувати ПнВК замість податку на прибуток. Хоча такий крок дозволив би різко скоротити потреби в штатних співробітниках, зайнятих питаннями оподаткування прибутку.
Оборона. Дуже порадував бюджет Міністерства оборони. Приємно, що нарешті в оборонному бюджеті на майбутній рік різко зросли витрати держави на закупівлю нового озброєння: з 6,5 млрд грн до 16,4 млрд грн. І це все в межах обмежень в бюджеті Міноборони.
Дороги. Наступного року особливу увагу слід приділити змінам у процедурі утримання автодоріг. Фактично витрати бюджету країни на дороги збільшені з 8,5 млрд грн до 31 млрд грн, хоча теоретично з цієї суми слід відняти витрати на виплати за кредитами. При цьому понад 11 млрд грн виділені як субвенції в регіони. Щоправда, бентежить сума в 2 млрд грн, передбачена на ремонт траси Київ – Харків, що наразі перебуває далеко не в найгіршому стані. У будь-якому випадку, це – виклик, кинутий владі. А у неї тепер є вибір: або переможе бажання поліпшити дороги (як в Дніпропетровській області), або ці гроші освоять «як завжди».
Земля. У міністерстві аграрної політики виділено 452 млн грн на проведення земельної реформи. Дивує сам факт наявності подібної статті. Особливо на тлі того, що реальна земельна реформа здатна приносити в бюджет десятки мільярдів гривень доходів щорічно замість витрат.
Пенсії. Параметри зведеного бюджету Пенсійного фонду поки невідомі. Але згідно з розрахунками автора, доходи Пенсійного фонду на 2018 рік досягнуть 330 млрд грн. З них 141,5 млрд грн надійде з держбюджету. Нинішнього року бюджет ПФ становить близько 285 млрд грн, але є велика ймовірність того, що частина профіциту бюджету-2017 піде на збільшення пенсій вже цього року. Тому якщо у 2018-му бюджет ПФ буде нижчим за цю цифру, в держави у витратах буде ще один резерв.
Охорона здоров'я. Реформа медицини пішла розвиватися в «кращих» традиціях освоєння коштів. Фактично бюджетні гроші дублюються і зарезервовані як під стару структуру медицини, так і під розгортання нової структури – Національної мережі здоров'я, на яку виділено 13,5 млрд грн з держбюджету. І хоча «медичні» субвенції до місцевих бюджетів зменшені на 3 млрд грн, все одно очевидно, що реформа проходить стадію не заміни, а створення дублів, що вкрай неефективно з точки зору бюджетних витрат.