Що спричинило потрійний стрибок венчурних інвестицій України
І чи можливо отримати ще більший приплив зовнішнього капіталу до країни
Разом із покращенням ділового клімату в Україні наявне пожвавлення венчурного інвестування у вітчизняні стартапи. Огляд Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA), який публікується щорічно, показав, що обсяг венчурних інвестицій у нашій країні за 2017 рік зріс утричі – до $259 млн після падіння у 2016 році до 88 млн грн. При цьому кількість угод за минулий рік майже не змінилася і становить 89. Детальніше про результати цього дослідження Mind розповіла виконавчий директор UVCA Ольга Афанасьєва.
Таке зростання у секторі венчурних інвестицій, у першу чергу, свідчить про довіру до України серед інвесторів, які, в основному, є міжнародними фондами. Розвиток вітчизняного ІТ-сектору знаходиться на високому рівні завдяки природнім глибоким знанням українців у програмуванні та інженерній справі. Ми маємо понад 200 000 кваліфікованих спеціалістів, і ця цифра щороку збільшується.
Іноземні експерти серед недоліків українських стартапів часто називають невміння вести бізнес та будувати глобальну компанію, яка працюватиме для клієнтів з усього світу.
Причиною цього можна назвати як слабкість бізнес-освіти в Україні, так і відсутність чітких державних стимулів займатись малим чи середнім підприємництвом.
Проте, дані минулого року показують суттєву позитивну динаміку у цьому напрямку. Взяти лише стартап Grammarly, який минулого року залучив $110 млн. Український проект, як і свідчить його назва, допомагає людям уникати помилок при написанні текстів. Дійсно, як це не парадоксально звучить, але українці зробили сервіс, який допомагає англомовним людям з усього світу писати правильно. Приклад Grammarly свідчить про те, що вітчизняні інноваційні підприємці вже можуть структурувати свій бізнес відповідно до світових практик.
Серед особливостей венчурного інвестування в українські компанії потрібно виокремити середній розмір інвестицій, або середній чек. Як видно з дослідження, цей показник в Україні знаходиться на рівні $3,3 млн. Наприклад, у Польщі середній чек перевищує $5 млн, у Естонії – $800 000, у Латвії – майже $3 млн. У той же час слід зазначити, що інвестиції більші $1 млн в основному роблять іноземні фонди, яких у структурі усіх угод понад 90%.
Українські інвестори у 2017 році фокусувалися на внесках до $500 000. Це є нормальною світовою практикою, адже багато іноземних фондів, аналізуючи стартап, цікавляться, чи були інвестиції з його рідної країни, де цей стартап знають на локальному ринку. І якщо вливання були, навіть незначні, то вірогідність отримати кошти від іноземного фонду зростає.
Окрім збільшення обсягу венчурних угод, у 2017 році активізувалися приватні інвестиції – довгострокова купівля значного пакету акцій компанії. Якщо декілька років тому на ринку було 3-4 приватних інвестиції, то у минулому році їх було 14 – на суму майже $127 млн.
Не залишається Україна осторонь інноваційних інструментів залучення зовнішнього капіталу. Минулого року у нашій країні активізувалось ICO (Initial Coin Offering) – залучення коштів через розміщення у децентралізованій системі Blockchain токенів, які дають їх покупцю частину власності компанії. Українські компанії за допомогою цього інструменту залучили понад $160 млн, що є високим показником для нашої країни. Проте, майже всі компанії, які отримали ці кошти, мають іноземну реєстрацію.
Важливо зазначити, що Україна знаходиться у топі світових рейтингів з розвитку Blockchain та майнінгу (видобуванню криптовалют). У свою чергу, UVCA активно лобіює інтереси інвесторів у питанні створення юридичного поля для використання криптовалют в Україні. Оскільки, створивши легальні механізми для їх обороту, ми зможемо залучити безпосередньо у нашу державу у рази більше інвестицій.