Багато хто в Україні вже помітив, що Піднебесна в українсько-китайських відносинах охоче пропонує свою допомогу у вирішенні нагальних соціальних проблем. Наприклад, у листопаді 2017 року китайський національний генпідрядник CNCEC став переможцем конкурсу Державної іпотечної установи на залучення позики для фінансування проекту із забезпечення житлом. Проект передбачає два напрямки фінансування: на придбання житла і на фінансування будівництва житла задля скорочення квартирної черги, а також будівництва квартир для військових ЗСУ.
Наша держава стала частиною стратегічної китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», оскільки китайський проект не суперечить прагненням України до подальшого економічного співробітництва та економічної інтеграції з ЄС, а навпаки – може посилити її переваги. Докладніше про цю ініціативу та перспективи подальшої співпраці спеціально для Mind розповідає засновник і виконавчий директор Української Асоціації Шовкового Шляху Silk Link Ірина Никорак.
Про китайські інвестиції. За оцінками китайських науковців, інвестиційний потенціал для фінансування в Україні китайської ініціативи «Один пояс, один шлях» становить $45-50 млрд. «Ми сподіваємося, що китайські підприємства прийдуть в Україну з інвестиціями у сфері сільського господарства, науки й техніки, інфраструктури, логістики, фінансів, електронної комерції, ядерної та відновлюваної енергетики, а також в інших сферах», – наголосив посол КНР в Україні пан Ду Вей.
Слід визнати: на сьогодні ініціативних пропозицій від китайської сторони надходить більше, ніж від української. Китай не приховує своєї зацікавленості у партнерських стосунках з нашою державою і пропонує широкий спектр можливих напрямків співпраці.
Наприклад, китайська сторона висловлює зацікавленість у придбанні літаків української авіабудівної компанії «Антонов», а також у ліцензуванні китайських компаній, що виробляють запасні частини для будь-якого літака, який Китай купує.
Цієї весни стало відомо, що у 2018 році на Полтавщині, поблизу Горішніх Плавнів, мають розпочати будівництво нового мосту через Дніпро. За попередніми підрахунками, орієнтована вартість проекту – $300 млн. Закінчити будівництво планують за три роки. На будівництво нового мосту $300 млн в кредит надасть саме Китай.
Держрезерв України попередньо домовився з китайською компанією Zhengzhou International Hub (Чженчжоу, Китай) щодо використання своїх складських та холодильних потужностей як логістичних центрів при експорті продовольчих і промислових товарів з України до Китаю.
Звідси – оптимістичний висновок: пауза у двосторонніх відносинах завершена, взаємний потяг до співпраці посилюється.
Кроки України назустріч інвесторам. Фахівці переконані, що китайські інвестиції можуть бути значно більшими, ніж наразі є, і це переважно залежить від України.
У лютому цього року, на зустрічі глави податкової адміністрації КНР Ван Цзюня з в.о. глави ДФС України Мирославом Проданом китайська сторона офіційно запропонувала українській переглянути умови угоди «Про уникнення подвійного оподаткування» між країнами, укладеної понад 20 років тому – в 1996-му. У службі зазначили, що Україна може стати другою в світі країною, яка не оподатковує надходження коштів з Китаю.
Українські та китайські експерти підкреслюють, що останніми роками двосторонні відносини набули нового дихання, і відзначають перспективність не лише двосторонньої, а й багатосторонньої співпраці.
Наприклад, Австрія зацікавлена у збільшенні обсягів вантажних перевезень з Китаю через Україну. Завдяки Транскаспійському транспортному залізничному коридору Польща також планує незабаром розпочати транспортування міді територією України до Китаю – і таких прикладів багато.
Тішить, що Україна продовжує реформаторські перетворення. У лютому поточного року Верховна Рада затвердила законопроект про залучення іноземних інвестицій. У тексті документу передбачено введення правового обліку прав власності клієнтів з-за кордону, а також фінансових посередників на цінні папери. Також вводиться правова категорія «номінальний утримувач» фінансових активів, цей статус поширюється і на громадян інших країн. Українським депозитарним установам дозволяється відкривати рахунки для таких агентів у цінних паперах. Це має забезпечити належний захист іноземних інвесторів і створити додаткові переваги для українського ринку.
Плани КНР щодо України. Китай інвестуватиме у 18 проектів українського садівництва. Досвід китайських садівників має велике значення для українського Півдня, а китайські проекти будівництва нових зрошувальних систем можуть кардинально змінити ситуацію в плодовій галузі України. Держкорпорація Китаю China Haisum Engineering протягом двох років інвестуватиме $515 млн у розвиток української галузі переробки плодів, будівництва фруктосховищ та виробничо-логістичних комплексів.
У березні радник-посланник Посольства Китаю в Україні пані Чжен Вей зазначила, що віце-прем'єр державної ради КНР Ма Кай висловив згоду КНР на будь-які проекти, що може запропонувати Україна в рамках двостороннього співробітництва, та підтвердила готовність КНР витратити на це більше обумовлених раніше $7 млрд. Мова йшла не тільки про кредитну програму, але й про «інші форми співробітництва».
А у квітні компанія ДТЕК і китайська China Machinery Engineering Company (CMEK) домовилися щодо будівництва Нікопольської сонячної електростанції, яке вже розпочалося і завершиться за дев’ять місяців. Нікопольська СЕС стане найпотужнішою сонячною електростанцією України та увійде до топ-3 найбільших у Європі. Інвестиції в спільний проект ДТЕК і CMEK складуть 230 млн євро.
Будівництво Нікопольської СЕС – одна з найбільших угод із залучення фінансування у відновлювану енергетику України. Для інших інвесторів це стане позитивним сигналом того, що в українську «зелену» генерацію можна і потрібно інвестувати, адже реалізація державної енергетичної стратегії потребує десятків мільярдів доларів капіталовкладень.
Нагадаємо, у України вже є досвід успішних проектів, здійснених китайськими компаніями. Це днопоглиблення китайською компанією China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) акваторій портів Южний та Чорноморськ.
Про перспективи подальшої співпраці. В умовах відсутності внутрішнього інвестора і наявної потреби фінансових ресурсів для економічного розвитку держави – залучення іноземних інвестицій є критичною необхідністю. Китай має ресурс і бажання інвестувати в економіку України, тому нам доцільно залучати китайські інвестиції і формувати імідж надійного партнера шляхом забезпечення захисту інвестиційного прибутку.
Всім гілкам української влади потрібно остаточно вирішити наболілі питання щодо захисту прав власності. Необхідно домогтися очевидного прогресу в приватизації держкомпаній і провести реформу державних підприємств.
Нині вже є очевидним, що китайські інвестиції в нашу країну – це реальна альтернатива кредитним ресурсам міжнародних організацій, яка сприятиме збалансуванню платіжного балансу України.
Інвестиції КНР також сприятимуть збільшенню золотовалютних резервів країни і стабілізації курсу гривні, нарощуванню високотехнологічного виробництва, а ще – створять нові робочі місця. Подальша співпраця України з найбільшим інвестором світу, Китаєм, не тільки забезпечить їй економічне зростання, але й формуватиме позитивний інвестиційний імідж нашої держави для інших країн-потенційних інвесторів.