«Солодкі» обшуки: як силовики добувають чайові

«А на чай?» – останнім часом «в моду» входять «солодкі» обшуки. «Як це?» – запитаєте ви. Уявіть собі, іноді слідча група поводиться, як офіціанти в ресторані, які хочуть отримати чайові. І обшук – це як блюдо на кухні правоохоронних органів. А тут головне – подача та якісний сервіс. У колонці для Mind Денис Овчаров, партнер, керівник практики захисту бізнесу Lavrynovych & Partners Law Firm, виділив самі явні і вкрай небажані «помилки» правоохоронців, щоб нагадати початківцям процесуальним керівникам, з якими труднощами їм доведеться зіткнутися, контролюючи слідчу групу.

Що буде? Відзначимо, за результатами засідання Міжвідомчої комісії з питань забезпечення дотримання правоохоронними органами прав і законних інтересів осіб Кабінет міністрів з метою посилення відповідальності силовиків прийняв рішення внести зміни до закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального судочинства та інших осіб правоохоронними органами при провадженні досудового розслідування »(№2213-VIII).

Прийнявши вказаний закон в листопаді минулого року, уряд сподівався поліпшити якість слідчих дій у кримінальних виробництвах. Не вийшло. Тепер Кабмін має намір додатково підготувати проект закону, який врегулює порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові від незаконних дій правоохоронців.

Що зараз? Отже, основне, про що часто «забувають» правоохоронці, це що робота на обшуку передбачає особливу увагу до дрібниць, і не обмежується схемою «прийти на обшук – винести найцінніше – забрати чайові». Звичайно, опера та слідчі не винні у всіх «гріхах», й існують інші, дратівливі для всіх учасників обшуку фактори, які варто враховувати. Але, роблячи помилки на обшуку, учасники слідчої групи максимально погіршують рівень довіри до прокурорського сервісу.

Нижче – лише найпоширеніші помилки слідства під час обшуків. Для наочності проілюструємо їх у вигляді роботи закладу громадського харчування. На ділі їх може виявитися набагато більше, оскільки тут багато що залежить від типу «закладу» (генеральна прокуратура, обласна чи міська) рівня контролю і, найголовніше, вимог при прийомі на роботу.

• Не орієнтуватися в «меню». Очевидна, і, тим не менш, часта помилка правоохоронця – проводити обшуки за тими статтями кримінального кодексу, які раніше не розслідували або не мають судової практики. Наприклад, фінансування тероризму, державна зрада. Процесуальний керівник повинен надати необхідні умови і простежити, щоб слідча група мала практичний досвід, теоретичну підготовку і розуміння того, як потрібно розслідувати злочин. «Зелені» підлеглі часто є об'єктом знущань і насмішок бувалих учасників обшуку і їхніх адвокатів.
• Не приносити «замовлення» вчасно. Забути виконати ухвалу суду про проведення обшуку – це лишень одна сторона медалі. Тут і нагадати можуть. Але найчастіше ця проблема виникає, коли обшук проходить без учасників. Немає глядачів – немає емоцій і яскравих вражень. Обшук має бути несподіванкою, а не запланованим шоу для його учасників. Немає нічого принизливішого, ніж прийти на обшук, коли на тебе там уже чекають.
• Поводитися занадто нав'язливо. Надмірна доброзичливість, ввічливість, вихованість і бажання допомогти можуть зіграти злий жарт. Гру хороший–поганий поліцейський ніхто не відміняв, але така поведінка зазвичай «палить контору». Щоб пропонувати сервіс європейського рівня, потрібно провести якісну піар-кампанію і привчити клієнтів до «жити по-новому».
• Нав'язлива реклама дорогих позицій. Ще не встигнувши оглянути документи, комп'ютерну техніку, зібрати пояснення і провести допити, силовики рекламують послуги щодо закриття кримінальної справи, абонентського обслуговування і пропонують «дружбу» зі старшими товаришами. У світі сучасних технологій дуже складно відмовлятися на повірці після такої реклами.
• Розслаблятися перед закриттям. Більшість проблем відбувається перед закриттям протоколу обшуку. Правоохоронцям хочеться додому, а необхідно працювати до останнього вилученого документа. Саме в цей час адвокати вказують на всілякі порушення з боку слідства. Їх ігнорування часто призводить до неприпустимості доказів, отриманих на обшуку, а в подальшому – до зобов'язання їх повернення власнику за рішенням суду. КПК – це куховарська книга для будь-якого правоохоронця, і страви з неї потрібно вміти готувати строго за рецептом.
• Диференціювати гостей. Ще одна поширена помилка – приділяти більше уваги певним учасникам обшуку. Ставлення до персоналу компанії має бути таким же, як і до їхнього керівника. Не варто ігнорувати прохання учасників обшуку, знаходити спільну мову треба з усіма.
• Не піклуватися про клієнта. Чайові – це подяка за якісно виконану роботу. На обшуку робота слідчої групи полягає саме у пошуку доказів, що підтверджують склад злочину. Подякою ж може бути збереження бізнес-процесів, здоров'я співробітників і майна компанії. «Турбота» процесуального керівника якраз і полягає в тому, аби розслідування злочину не заважало заробляти клієнту, якщо він – у статусі свідка.

Який висновок? У гонитві за чайовими правоохоронні органи забули, що вони працюють не в ресторані. Маніпуляції та тиск на бізнес стали звичайною «стравою», яку не замовляєш, але її приносять як фірмову від шеф-кухаря. І взагалі учасникам обшуку не варто залишати «на чай», адже основна функція правоохоронців – служити країні і захищати її громадян, а за це чайові не передбачені.