Останні висловлювання президента США Дональда Трампа про можливий вихід з Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД) розбурхали інформаційний простір, особливо російський. Якщо американці реально підуть на такий кардинальний крок, то світ опиниться на порозі чергових істотних змін у сфері безпеки. У зв'язку з цим перед Україною можуть відкритися нові можливості на геополітичній «шахівниці», вважає військовий експерт Михайло Жирохов.
У чому суть договору? Договір про РСМД був підписаний 8 грудня 1987 року між США і СРСР. Він передбачав, що підписанти беруть на себе зобов'язання не виробляти, не випробовувати і не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (1000–5500 км) і малої (500–1000 км) дальності. У рамках угоди сторони повинні були протягом трьох років знищити всі пускові установки та ракети наземного базування з радіусом дії 500–5500 км як у європейській, так і в азійській частині СРСР.
Як змінювалися його умови? Підписаний «під завісу» існування Радянського Союзу договір вже через пару-трійку років виявився, м'яко кажучи, неактуальним – ситуація змінилася. СРСР знищив 1846 ракетних комплексів (з них близько половини – вироблені ракети, які не перебували на бойовому чергуванні), США – 846 комплексів, а потім СРСР розпався. Тому в 1992 році договір переуклали, залишивши тільки обмежувальні функції. Якщо раніше документ передбачав знищення наявних комплексів і заборону на розробку і прийняття на озброєння подібних, то новий договір просто забороняв розробку і прийняття на озброєння (оскільки фактично всі комплекси як американці, так і СРСР уже знищили).
При цьому, крім СРСР і США, у тексті формально фігурували Казахстан, РФ, Білорусь і Україна. Таким чином, наша країна фактично позбавила себе навіть примарної можливості мати на озброєнні ракетні комплекси з можливістю ураження цілі на відстані, більшій за 500 км.
Як підписанти «обходили» договір? І США, і Росія знаходили лазівки для обходу положень документа. Наприклад, нарощували морський потенціал, розміщуючи ракети такої дальності на кораблях. Крім того, договір обмежував ракети дальністю до 5500 км, проте не забороняв розробляти балістичні ракети, які літають далі. При цьому очевидно, що російські і американські міжконтинентальні ракети цілком можна використовувати як ракети середньої дальності.
Які наслідки ймовірного демаршу США для України? Можливий вихід Сполучених Штатів з цього договору може спричинити за собою чисто формальний вихід з нього і України. Отже, ми отримуємо повне право продовжити ракетні розробки, спираючись виключно на можливості вітчизняної оборонної промисловості і військову необхідність неядерного стримування «сусіда по мапі». Тим більше що такий варіант, вочевидь, був від початку закладений при проектуванні оперативно-тактичної ракети «Сапсан» для Збройних Сил України.
Куди далі рушить українська «оборонка»? Практично відразу багато військових експертів відзначали, що розміри як самої ракети, так і її паливного бака говорять про те, що експортний варіант для Саудівської Аравії «Грім-2» має штучні обмеження. І пов'язано це, перш за все, з тим, що наша країна чітко дотримується «Режиму контролю над ракетними технологіями» (MTCR), який обмежує ракети дальністю ураження цілей у 300 км.
Не варто забувати і про досить цікавий проект крилатої ракети «Коршун» з оптико-електронною голівкою самонаведення. Поки у ЗМІ «засвічували» тільки протикорабельний варіант, однак є відомості, що паралельно ведуться роботи і над варіантом для ударів по наземних цілях.
Дальність її польоту, за заявами представників КБ «Південне», досягає «лише» 280 км. Але практично відразу було відзначено: її проектний вигляд і розміри говорять про те, що цю ракету можна віднести до однієї категорії з американським «Томагавком» або російським «Калібром», дальність польоту яких складає близько 2500 км. Навряд чи це випадковий збіг.
Як може змінитися активність США? Можливий ще один варіант – вкрай малоймовірний, оскільки він призведе до розгортання повномасштабного вторгнення з боку Росії, яка досі вважає нашу країну сферою своїх геополітичних інтересів.
Йдеться про те, щоб у разі розірвання договору запропонувати Вашингтону розмістити в Україні системи протиракетної оборони у вигляді універсальних пускових установок Mk41 (як це раніше зробили Польща та Румунія). Їх, крім запуску протиракет SM-3, можна використовувати і для запуску крилатих ракет BGM-109 «Томагавк», у тому числі й з ядерними боєголовками.
США, швидше за все, не підуть на розміщення елементів своєї системи ПРО в країні, що не є членом НАТО. Адже тоді захистити свою наземну базу (а вони завжди розгорталися разом з установками) буде дуже складно.
Навіщо Штатам демарш з РСМД? На даний момент малоймовірно, що Дональд Трамп реалізує свою загрозу виходу з договору, використовуючи її лише як один з методів примусу РФ укласти новий договір на американських умовах – за участі Китаю. І цілком ймовірно – ще й як один з елементів поступового повернення Росії в правове поле, адже після окупації Криму, агресії проти України і збитого МН17 санкційний зашморг навколо РФ поступово затягується дедалі сильніше.
Що скаже Євросоюз? Вашингтонську адміністрацію мало цікавить думка Європи в таких геополітичних розкладах. Тим більше, що після 2014 року безпека ЄС вже давно під загрозою – після розгортання в Калінінградській області та окупованому Криму оперативно-тактичних ракет «Іскандер», які з модернізованою ракетою вже мають дальність дії набагато більше заявлених 500 км.
Мало того, цілком можуть виявитися правдою і дані американської розвідки про те, що Росія вже має у своєму розпорядженні нову смертоносну зброю – мобільний ґрунтовий ракетний комплекс з міжконтинентальною балістичною ракетою РС-26 «Рубіж». Причому нібито вони вже з 2016 року постачаються на озброєння ракетних військ РФ. Ракетою такого комплексу можна вражати цілі на відстані від 2000 до 6000 км, тобто на дальність, заборонену РСМД.
Усе це на тлі істерії європейських ЗМІ може призвести до нової гонки озброєнь в надзвичайно чутливій для Росії європейській зоні протистояння. Після того як будуть зважені всі за і проти, європейські союзники, можливо, наввипередки «побіжать» до Вашингтона, закликаючи розмістити у себе американські ракети як гарантію власної безпеки. І Росія вже дуже скоро може опинитися ізольованою від всього цивілізованого світу своєрідним «ракетним парканом».
Як поводитиметься Росія? Деталі перемовин американських та російських високопосадовців поки не були оприлюднені. Однак буквально вчора секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев за підсумками зустрічі з радником президента США з національної безпеки Джоном Болтоном під час його візиту в Москву поспішив заявити, що «Росія готова спільно із США працювати над усуненням взаємних претензій у частині невиконання умов про ліквідацію ракет середньої та малої дальності».