Напередодні парламентських і президентських виборів питання ймовірного подальшого шляху нашої держави – напевно, найголовніше на порядку денному. Адже вибори – це завжди вікно можливостей і шанс змінити курс розвитку країни. У той же час обіцянки політиків, як правило, не тотожні можливостям для їхньої реалізації. І ці можливості завжди обмежені економічними показниками розвитку країни. Економіст Данило Монін змоделював розвиток державних фінансів до 2024 року.
За основу були взяті три сценарії:
Основні результати моделювання:
1. Номінальний ВВП зросте до рівня 7,2 трлн грн у базовому сценарії, до 8,2 трлн грн – у сценарії «зростання 7% ВВП» і до 9,5 трлн грн у сценарії «зростання 10% ВВП». У доларовому відношенні це складе ($189 млрд, $265 млрд і $308 млрд відповідно)
2. Як показує статистика України та інших країн, зростання економіки породжує приріст іноземних інвестицій. А без зростання зовнішніх інвестицій з негативним торговим балансом наша країна буде схильна до девальвації, керованої НБУ, і курс гривні до 2024 року в базовому сценарії може опуститися до рівня 39–40 грн/$. Зростання іноземних інвестицій зупинить девальвацію, і прогнозний курс за цим сценарієм до 2024 року складе 31–33 грн/$.
3. Базовий сценарій розвитку фактично не має можливостей для лібералізації, оскільки базові доходи бюджету прогнозовано знижуватимуться приблизно зі швидкістю 0,5% ВВП на рік. Це пов'язано, перш за все, з падінням неподаткових надходжень, доходів від ренти корисних копалин і акцизів. У той же час моделювання показало, що в структурі ВВП також падатимуть витрати на обслуговування боргу та соціальні витрати, що дозволяє навіть в базовому сценарії балансувати бюджет.
4. Податок на виведений капітал, у разі прийняття політичного рішення, може бути запущений з будь-якого року, але в перший рік держбюджет отримає дефіцит у розмірі 2,3–2,5% ВВП, при зростанні економіки на 4% ВВП (в розрахунках з 2020 року). А запуск пенсійної реформи може відбутися з 2021 року з поступовою ліквідацією ЄСВ.
При цьому в разі виходу на зростання економіки в 7% і утриманні рівня держвидатків не нижче, ніж у базовому сценарії, можливо знизити ЄСВ з 22% до 10% протягом 2021–2024 років (19%, -16%, -13%, -10 %). При виході економіки на зростання 10% на рік можна завершити пенсійну реформу до 2024 року, повністю ліквідувавши ЄСВ (19%, -14%, -7%, -0%) і перевівши виплату всіх пенсій на державний бюджет. При цьому рівень держвидатків опуститься нижче позначки 30% ВВП.
Лібералізація економіки в сценарії виходу на зростання 7% ВВП.
Лібералізація економіки в сценарії виходу на зростання 10% ВВП.
5. Гідні пенсії можна платити, лише перезапустивши зростання економіки, а також ввівши інструменти власного накопичення. При цьому підтримка громадян, які перебувають на солідарній системі, проводитиметься ще понад 30 років. Чим вищим буде зростання економіки, тим швидше збільшуватимуться пенсії.
6. Державний борг знижуватиметься. Це показують усі сценарії розвитку. При активному зростанні економіки він буде знижуватися швидше. Тому до 2024 року можливе скорочення держборгу нижче рівня 40% ВВП.
7. Якщо не змінити економічну політику, то будь-яка криза жорстко битиме по економіці та добробуту громадян. При реалізації інвестиційно-ліберального сценарію кризи переноситимуться легше, оскільки прибутковість економіки буде вищою, а податок на виведений капітал виконуватиме роль «подушки». Бо доходи за цією статтею в кризу лише зростатимуть (кошти замість інвестицій виводитимуться на споживання).
8. Зростання середньої зарплати сильно залежить від сценаріїв. Так, у базовому сценарії до 2024 року середня зарплата зросте з $315 до $445 на місяць, а при реалізації сценаріїв, які передбачають зростання економіки, до 2024 року можна очікувати середню зарплату на рівні $650–750.
Консолідований бюджет в американських стандартах у сценарії виходу на зростання 7% виглядатиме так:
Доходи і витрати держави зростатимуть на 180–220 млрд грн на рік. А пенсійні витрати до 2024 року вийдуть на рівень 674 млрд грн (з 345 млрд у 2018 році).