У сучасному світі дедалі популярнішим стає застосування певних лікарських препаратів із психоактивним ефектом відносно здоровими людьми. На ринку з’являються продукти, що обіцяють легальну стимуляцію працездатності та підвищення розумових здібностей. Застосування ноотропів давно вийшло за межі лікування захворювань (синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), наслідки інсульту, вроджені вади розвитку тощо) і стало «модним» способом показати своє бажання взяти від життя якнайбільше та проявити себе як максимально ефективний співробітник.
І цьому явищу є досить «логічне» пояснення: все поширенішими стають професії, для успішного розвитку у яких потрібно докладати інтелектуальних зусиль, конкурувати у здатності невпинно працювати. Інколи доходить навіть до вихваляння тим, хто скільки не спав через роботу. Безумовно, така гонитва не є корисною для нашого здоров’я, тому останнім часом бажання працювати, як машина, і при цьому дотримуватися не менш трендового здорового способу життя призводять до пошуку нібито не шкідливих шляхів підвищення працездатності та витривалості. Тому все більшим попитом користуються не «підпільні» стимулятори, а легальні аптечні препарати. Наскільки такий шлях безпечний та чи виправдана його ефективність, пояснювала для Mind лектор «Школи долголіття», популяризатор та кандидат біологічніх наук Ольга Маслова.
Що таке ноотропи? Якщо ви хочете підвищити свої розумові здібності, то про які саме характеристики йдеться? Чи розумієте ви, що, власне, входить у поняття «розумові здібності» та як працює мозок? І які речовини варто називати ноотропами?
Слово «ноотроп» має грецьке походження. Складається із νους – розум і τροπή – рухати, змішувати, змінюю, впливаю.
Тобто певною мірою ноотропами можна було б назвати всі психотропні речовини. Але так історично склалося, що цим терміном позначають лише речовини, які «змінюють розум» у бік більшої продуктивності.
Важливо відзначити, що погляд на препарати, що підвищують ефективність розумової діяльності, відрізняється в різних країнах. Наприклад, в англомовній літературі часто використовуються словосполучення smartdrugs, memory enhancers, neuro enhancers, cognitive enhancers, intelligence enhancers, що дозволяють зараховувати до них речовини з різних груп. Не лише безпосередньо ноотропи, але і психостимулятори, які просто дозволяють продовжити активність організму (і у тому числі розумову) без безпосереднього впливу на її якість, анксіолитики і антидепресанти, що дозволяють зменшити нервове напруження, адаптогени, що мають зміцнюючу дію на організм тощо.
Тому спробуємо сформулювати визначення, яке максимально відображає властивості цієї групи речовин. Не можна також забувати, що часто максимальним ефектом володіють комбінації речовин. Отже, визначення напрошується наступне:
Ноотропний препарат – це речовина або комбінація речовин, що поліпшують продуктивність розумової діяльності шляхом зміни характеру метаболізму нейромедіаторів, постачання головного мозку поживними речовинами, зміни характеру міжнейронних взаємодій або іншим шляхом, що приводить до зазначеного ефекту.
Навіщо вони потрібні? Гаразд, ми визначили групи препаратів, які дійсно можуть вплинути на когнітивні здібності, та чи дійсно можливо використовувати один і той самий інструмент для поліпшення стану людей з патологічно низьким рівнем інтелекту (через хворобу чи травму) і тих, хто й без цього володіє розвиненим мисленням, але хоче дізнаватися ще більше, наприклад, під час навчання у Гарварді? Що таке розум? Виключно пам’ять? Аналітичні здібності? Креативність? У кожному конкретному випадку потрібно назвати певну сукупність здібностей, які формують ту саму комбінацію властивостей, яку ми визначаємо як високий інтелект.
Але далі ще складніше – чи є фізіологічна різниця між інтелектом умовно логічним та творчим? Хто розумніший – Нільс Бор чи Сальвадор Далі? Чи, можливо, Дональд Трамп? Чи ваша шкільна вчителька математики? Поки ми не можемо розкласти таку складну рису, як розум, на складники та зрозуміти, як вплинути на кожен із них точково – рано говорити про універсальний препарат, що зробить людину розумнішою у всьому багатовимірному сенсі цього слова.
Однак, дійсно, ми можемо впливати на певні механізми. Ми можемо примушувати наш мозок менше хотіти спати. Так, це вкрай не корисно при регулярному застосуванні, але може стати у пригоді у разі форсмажорних обставин.
Ми можемо дещо підвищити свою концентрацію уваги, що, безумовно, важливо для деяких професій, де цінується вміння фокусуватися на задачі. Ми навіть можемо вплинути на характеристики пам’яті. Але усе це не робить нас реально розумнішими.
Такі підходи лише модулюють і інколи «загострюють» отримані від природи та напрацьовані шляхом тренувань навички та здібності. Неможливо скласти іспит на «відмінно», лише випивши пігулку, але не прочитавши хоч раз конспект.
У чому криється небезпека? Проблема безконтрольного застосування ноотропів полягає також у тому, що досі недостатньо даних щодо впливу цих речовин на здорових людей. Адже одна справа, якщо ми застосовуємо препарат для впливу, наприклад, на кровообіг мозку при певному його порушенні, а інша – якщо цей же препарат потрапляє в організм, у якому такого порушення кровообігу й не було.
Хоча кілька препаратів розроблялися радянськими вченими у рамках космічних програм і були розраховані на здорових людей у надскладних умовах, дані з приводу їхньої безпечності досі вважаються сумнівними. Вкрай мало інформації про індивідуальні особливості ефектів препаратів, їхню взаємодію з іншими лікарськими засобами та, що також важливо – алкоголем та кофеїном.
У багатьох таких препаратів є більш чи менш виражений потенціал формування залежності. Тому якщо раптом ви співставите усі «за» та «проти» й наважитесь спробувати щось із «таблеток для розуму» – знайдіть трохи часу й проконсультуйтесь із лікарем та пошукайте наукові роботи про очікувані та побічні ефекти.