Розробка і впровадження міських програм Smart City – один з модних трендів XXI століття. Багато мегаполісів світу вже користуються такими рішеннями. Україна ж робить перші кроки в цій сфері і їй не завжди є чим похвалитися. Наприклад, нещодавня перевірка реалізації міської програми Kyiv Smart City на 2015–2017 роки виявила фінансові порушення на суму 253,8 млн грн.
Однак не помиляється той, хто нічого не робить. Тому інші міста України можуть продовжувати цей складний шлях впровадження нових технологій вже з огляду на помилки Києва.
Про те, які технології сьогодні доступні для реалізації в українських містах і чим в найближчому майбутньому зможе похвалитися Львів, розповів Mind засновник платформи відкритих інновацій REACTOR Олександр Романишин.
Попит на впровадження технологічних рішень, які автоматизують окремі процеси, спрощують життя і комерційну діяльність, зростає. Кількість пропозицій у цій сфері також збільшується. Наприклад, на платформі REACTOR зареєстровані десятки тисяч технологічних рішень з України та з усього світу. У нашій системі є розробки з управління транспортом і ЖКГ, для розумного паркування і освітлення, розумних будинків, моніторингу екологічної ситуації, диспетчеризації, Smart Government і багато інших.
Варто відзначити, що цими рішеннями цікавиться не тільки бізнес, а й представники міської влади – міські управління, які готові впроваджувати нові технології.
Традиційно одним з найкреативніших, найінноваційніших та найпрогресивніших в Україні є місто Львів. Поспілкувавшись з міською адміністрацією, ми зрозуміли, що місто Лева готове до впровадження інноваційних та технологічних перетворень і експериментів не боїться.
У березні 2019 року ми запустили проект із впровадження у Львові вищезазначених технологічних рішень. Зараз ці розробки вже готуються до пілотної реалізації.
Ми засвоїли з кейса Smart City п’ять уроків, і хочемо ними поділитися. Наш досвід може бути корисний міським адміністраціям та заходам.
Незважаючи на унікальність проблем конкретного міста, план впровадження згаданих технологічних продуктів може бути універсальним.
Серед відібраних рішень є просто диво і мрія мільйонів – «онлайн-ЖЕК». Це комунікаційна платформа, що об'єднує онлайн-сервіси, найбільш затребувані жителями і управителями будинків.
На платформі є інформація про роботу управителів, тарифи і оплату послуг, а самі послуги, зокрема виклик майстрів додому, можна оформити онлайн. Або ж, наприклад, «Домашній SOS» – сенсорна система, що контролює будинкові комунікації. Датчик «5 в 1» у режимі реального часу контролює рух, світло, температуру, вологість і воду, а при виявленні будь-яких неполадок автоматично посилає сигнал тривоги.
Ще ми знайшли рішення «Віртуальна електростанція». Вона об'єднує тисячі виробників (біогазові, вітрові, сонячні електростанції) і споживачів енергії. Платформа інтелектуально контролює подання енергії, допомагає збалансувати коливання частоти електромережі. Її потужність – понад 4000 МВт, і це на 100% поновлювана енергія.
Також ми запропонували місту бездротову зарядку для електромобілів. Технологія передбачає передання енергії на відстань за допомогою магнітного резонансу, що збільшує термін служби акумуляторів, і допомагає уникнути додаткових девайсів. Приїхав, наприклад, міський автобус на кінцеву зупинку, встав на паркування – зарядну станцію, водій відпочиває, машина заряджається.
Інші запропоновані рішення передбачають можливість управління якістю повітря, стічними водами і якістю міських доріг. Кожне з них – це набір датчиків, які збирають інформацію і дозволяють контролювати стан і реагувати на аварії, несправності, вихід за межі норми. Так, контроль за стічними водами допомагає підвищити їхню якість і знижує витрати на техобслуговування. Датчики, встановлені на міський транспорт, ведуть облік ям на дорогах і посилають інформацію дорожнім службам, а ті своєю чергою швидко їх закладають. А система моніторингу якості повітря не лише дає точну картину стану повітря в місті, а й допомагає обрати шляхи боротьби з забрудненням.
Зробивши крок назад, скажемо, що у світі вже є кілька сотень міст, в яких впроваджується концепція Smart City. Найпрогресивніші з них – людиноцентрична Барселона, Сінгапур і його державна програма Smart Nation, «місто-платформа» Чикаго, Лондон з його транспортною смарт-революцією, найбезпечніше місто США Нью-Йорк, «сферичний Smart City у вакуумі» китайський Іньчуань.
У Чикаго, щоб позбавити городян від проблем з паркуванням, запустили проект, який нагадує Airbnb для автомобілів: власники нерухомості додають у спеціальний сервіс наявні паркувальні місця, а автомобілісти – бронюють їх.
У Лондоні – одна з кращих систем прогнозування пожеж. За допомогою статистичного аналізу вона виявляє найбільш пожежонебезпечні будинки, враховуючи при цьому близько 60 різноманітних критеріїв.
В Амстердамі вирішили перевести якомога більше інформації в формат Open Data. Місто запустило єдиний портал City Data Amsterdam, де зібрані сотні наборів даних з транспорту, туризму, споживання енергії, будівництва, демографії. Тепер Амстердам хоче отримати максимум користі з відкриття даних і підтримує технологічні команди, що працюють у напрямку Smart City. І це місто, де однією з перших пропозицій зі Smart City була програма, що підказує, який будинок краще пограбувати!
З початку 2010-х проводяться різні рейтинги кращих світових Smart City. Найсвіжіший такий рейтинг – топ-10 Smart City 2019 – з'явився наприкінці липня 2019 року, його склав Центр глобалізації та стратегії бізнес-школи IESE (Іспанія). На першому місці рейтингу знаходиться Лондон, за ним – Нью-Йорк і Амстердам, далі йдуть Париж, Рейк'явік, Токіо, Сінгапур, Копенгаген, завершують список Берлін і Відень.
Сподіваємося, що і Львів скоро з'явиться в цьому списку.