На початку року Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI конвенція).
Підписавши та ратифікувавши Конвенцію MLI, Україна отримує змогу одночасного внесення змін до всіх або деяких чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Крім того, вже у вересні Рада ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування із кількома країнам, зокрема з Швейцарією та Туреччиною.
Разом з тим експерти прогнозують, що найближчим часом багатьом власникам бізнесів доведеться «відкрити карти» і легалізувати свій статус у іноземних юрисдикціях, щоб мати змогу проводити фінансові операції за кордоном та в Україні.
Про актуальну ситуацію із запобігання виведення прибутку з-під оподаткування та уникнення подвійного оподаткування, а також про те, що робити бізнесу, інтереси якого зачіпають відповідні угоди, розповів Mind CEO K.A.C. Group Володимир Гаркуша.
Йде війна за глобальний privacy кожного, а банківський рахунок і «своя» нерезидентна компанія – одні з функцій privacy, його фінансовий бік.
До 2025 року переважна кількість країн повною мірою приймуть правила тотальної податкової прозорості BEPS, CRS і MLI. Вся інформація про людину (у фінансовій частині) буде доступна і закільцьована починаючи від даних попередньої податкової декларації, про отримані доходи в будь-якій країні світу як фізичної особи, як бенефіціарного власника бізнесів і закінчуючи витратами, які він здійснив. При цьому враховуються такі чинники, як податкова резидентність людини, центр її економічних інтересів, кореляція податкових ставок, по всьому ланцюжку бізнесів закінчуючи нею як фізособою. Внаслідок людина отримає рахунок на сплату податків з урахуванням усього описаного вище так само, як щомісячну квитанцію на сплату комунальних послуг.
А саме з огляду на правову легалізацію фінансових інструментів (компаній міжнародного бізнесу та банківських рахунків) у законодавчому полі України. З юридичними особами (нерезидентами з рахунками в українських банках і українськими компаніями в зарубіжних банках) все більш-менш зрозуміло. Важливий момент – інтереси бенефіціара – резидента України (який так чи інакше задіяний у фінансових інструментах) в умовах BEPS, MLI і обміну інформацією.
З урахуванням цих перспектив до головного завдання, а саме як будувати оптимальну структуру управління/володіння бізнесами з точки зору безпеки та податкової оптимізації, додалися такі:
Так чи інакше, сьогодні або завтра податковому резиденту України доведеться ідентифікувати себе як бенефіціара нерезидентної компанії. Існують варіанти правової легалізації громадянина України як акціонера зарубіжної компанії:
Рік тому була можливість покупки акцій у нерезидента за гривні (скасовано постановою НБУ), але є й інші варіанти.
При вирішенні питання легалізації громадянина України як бенефіціара йому потрібно вирішувати і питання історії засобів, за рахунок яких він став власником нерезидентної компанії.
Як планувати на перспективу доходи громадянам України – бенефіціарам нерезидентних компаній, особливо якщо вони є бенефіціарами ще й українських компаній і питання ТЦО і КІК (контрольовані іноземні компанії)?
Варіанти є: від структурування всієї бізнес-схеми (в Україні і за кордоном) з винесенням точок «ведення бізнесу» та точок «особистих економічних і життєвих інтересів» в оптимальні податкові юрисдикції, до банальної зміни податкової юрисдикції бенефіціаром. У будь-якому випадку спільного рецепта немає.
Ще з 2014-го року наші законодавці підбираються до повноцінного впровадження правил щодо КІК і CRS (виявлення незадекларованих активів і прибутків і оподаткування на рівні бенефіціарів). Поки що Україна знаходиться у вигідному «підвішеному» стані: правила КІК і CRS ще не інтегровані в законодавство України, немає автоматичного обміну інформацією, немає визначення «місця ефективного управління і центру життєвих інтересів».
Така тиха «контрдеофшоризація» на руку українським підприємствам-виробникам і експортерам. Адже вони знаходяться в невигідних умовах порівняно із зарубіжними конкурентами, які оперують величезними фінансовими засобами, залучають кредити під мізерні відсотки, «тримають» ринки збуту своєї продукції і не пускають туди чужинців, використовують ними вигадані правила типу BEPS, CRS, MLI для «усунення нездорової податкової конкуренції».
У таких умовах для українських підприємців фінансові інструменти ще довго залишатимуться істотним фактором підвищення ефективності їхнього бізнесу.