У сучасному творчому світі помітні дві протилежні тенденції: з одного боку, все більшої популярності набувають книги в дусі «Благай, кради и позичай», а з іншого – інформпростір дедалі частіше стрясають гучні скандали, пов'язані з викриттям у плагіаті. Навіть з урахуванням того, що «всі ідеї витають у повітрі» і «все вже хтось колись придумав», захистом авторського права не варто нехтувати, відзначають експерти.
Патентна повірена, CEO компанії IPStyle Марія Ортинська розповіла Mind, яких помилок найчастіше припускається бізнес і до чого вони можуть призвести.
У людей є одна поширена особливість – вони не вчаться на чужих помилках, що ось уже який рік є предметом дослідження і експериментів психологів і нейрофізіологів. Компанії – не виняток, адже ними керують теж люди.
Тому пропоную ознайомитися із заснованим на юридичній IP-практиці рейтингом «граблів», на які найчастіше наступають українські підприємці.
Багато бізнесів будуються в партнерстві, а ейфорія від самої ідеї створення бізнесу спочатку затьмарює прагматизм. Мало хто хоче думати про ризики і те, як ділити прибуток, збитки, і що буде, якщо хтось перегорить, змінить свої пріоритети або вирішить піти. Адже світ багаторазово був свідком того, як руйнувалися великі та успішні партнерства. На жаль, часто «розлучення» супроводжуються спробами одного з партнерів блокувати діяльність усього бізнесу, а у «розпалі пристрастей» домовитися дуже важко.
Які зустрічаються сценарії щодо розподілу нематеріальних активів – торгових марок, запатентованих технологій, авторських прав на музичні твори та інших об'єктів інтелектуальної власності?
Наприклад, торгова марка реєструється, а винаходи і промислові зразки патентуються на одного з партнерів. Відповідно, у нього є і права на них. Або ж марка і патенти оформляються на обох партнерів, але договір між ними не укладено. У такому випадку кожен має право використовувати їх, але без згоди партнера не може передавати права кому-небудь іще. Втім, це не гарантія того, що до судових тяжб не дійде.
Звісно ж, якщо грамотно підійти до оформлення бізнесу, чітко прописавши в договорі між партнерами фірми умови партнерства, інвестиції та зобов'язання, коефіцієнти розподілу прибутку, активи та інше, шанси виграти в одній з найскладніших і багаторівневих ігор свого життя зростають. Слід максимально виважено враховувати всі аспекти – аж до використання доменних імен, акаунтів у соцмережах, а також ситуації з продажем частини своїх прав.
Інтелектуальну власність компанія сама по собі не створює. Її створюють автори, винахідники.
У чому часта помилка роботодавця? Він думає, що прийняття на роботу дизайнера або програміста, його працевлаштування і своєчасна виплата зарплати означає передачу майнових прав. Цивільний кодекс говорить зворотне, а юридична практика «рясніє» позовами і судовими спорами.
Відповідно, компанії слід передбачити в договорах, що розробка, наприклад, програмного продукту входить до трудових обов'язків, а всі майнові авторські права на розробку належать роботодавцю. І взагалі посадова інструкція, трудовий договір з положенням про IP-права і документи про передачу авторських прав у цифрову епоху – must have для будь-якого бізнесу.
До речі, внутрішні системи постановки завдань і обліку часу за проектами можуть слугувати доказом, що співробітник створював те чи інше на роботі – у рамках трудових обов'язків.
Коли починаєш бізнес, то подання заявок на реєстрацію торгової марки або складання патентних формул – аж ніяк не перше і навіть не друге завдання. А даремно! Адже «відповідний момент» для вас може і не настати, чого не скажеш про сусідній магазин з «вашою» назвою на яскравій вивісці або гнучкий дисплей, що увірвався на ринок, ідею створення якого ви так довго плекали і опрацьовували. Більш того, раптово можна отримати позов про порушення патентного законодавства і поховати мрії про «велику гру». Це особливо актуально на тлі стрімкого розвитку інновацій і нових технологій. У будь-якій галузі.
Висновок для бізнесу. Своєчасне подання заявок у тих країнах, де компанія має намір вести свою діяльність, – це мінімізація ризиків. Не проминайте жодної потенційної можливості його розвитку.
Компанія готується вийти на ринок і зайняти в ньому своє місце, опрацьовує стратегію, вивчає платоспроможність аудиторії і конкуренцію, формує унікальну торгову пропозицію... Але геть забуває перевірити, чи не порушує чиї-небудь права при виведенні продукту без «інтелектуальної» перевірки. Така перевірка покаже, наприклад, повну «картину» щодо поданих або вже зареєстрованих марок. Це ж стосується патентів.
Безумовно, не варто нехтувати «попереднім пошуком» перед реєстрацією ТМ або патентуванням. Адже якщо таке ім'я вже використовується для схожих товарів або послуг, краще зробити ребрендинг, ніж вкладати ресурси у просування, а потім ще й витрачатися на адвоката. А якщо виявлено схожий винахід, то краще проаналізувати ризики патентного спору і «сім разів відміряти», перш ніж виводити продукт на ринок.
Навіщо ми реєструємо ТМ, патентуємо винаходи, укладаємо договори з дизайнерами про передання майнових авторських прав? Щоб захистити себе від копіювань та інших порушень. Але коли порушують наші права, іноді зароджуються сумніви: а якщо програємо позов? А якщо система неефективна? Може, дешевше не вплутуватися? А якщо нам «припишуть» конфліктність і постраждає репутація? При цьому компанії, особливо малий і середній бізнес, у більшості випадків забувають, що бездіяльність щодо одного порушника породжує наступні порушення – та, як наслідок, наприклад, несанкціоновані копії брендів ростуть як гриби.
Мовчазна згода – не варіант. Навряд чи великі та відомі бренди стали б такими, якби від самого початку активно не захищали свої права.