Коронавірус зачепив майже всі сфери діяльності людини. Не стала й винятком енергетика, зокрема розвиток відновлювальних джерел енергії.
Як бачать ситуацію на енергетичному ринку експерти Mind розповідав у матеріалі «Режим виживання: як глобальна енергетика «відповість» на коронавірус».
Крім того, на ситуацію у сфері «зеленої» енергетики впливають і «до вірусні» рішення або їх відсутність.
Так, відповідно до норм закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» – «зелені» аукціони запроваджуються з 1 липня 2019 року та проводяться по 31 грудня 2029 року. Аукціони з розподілу річних квот підтримки проводяться двічі на рік, не пізніше 1 квітня та 1 жовтня відповідного року.
Для їх проведення, зокрема, 1 квітня, вони мали б бути анонсовані найпізніше 2 березня, але цього не відбулося, адже Кабмін не затвердив річні квоти підтримки.
Про те, як порушуються норми чинного закону і які причини до цього призвели, розповіли Mind директор, керівник юридичного напрямку KPMG Law Ukraine Юрій Кацер та юрист компанії Вікторія Кулініч.
Стрімке зростання потужностей ВДЕ в Україні в останні роки було обумовлено однією з найвищих ставок «зеленого» тарифу в Європі, що прив’язана до євро, проведеною дерегуляцією в секторі, а також активною участю міжнародних фінансових організацій (включаючи ЄБРР) та державних банків у фінансуванні таких проєктів.
Окрім позитивних наслідків, стрімкий розвиток ВДЕ створив і певні виклики:
Перехід від моделі «зеленого» тарифу до «зелених» аукціонів розглядався як один із варіантів вирішення вищенаведених викликів. Для цього ще у квітні 2019 року було прийнято закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» («Закон про аукціони»), який набув чинності 22 травня 2019 року.
Державна підтримка в рамках моделі «зелених» аукціонів передбачає обов’язок упродовж 20 років купувати всю вироблену такими проєктами електроенергію за фіксованою ціною, яка була запропонована ними на аукціоні.
Крім того, аукціони мають низку переваг над «зеленим» тарифом:
Передбачено три види аукціонів:
За видом генерації загальна квота підтримки ділиться на три лоти залежно від технології ВДЕ (сонце, вітер та інші джерела ВДЕ). Конкуренція відбувається між проєктами в рамках відповідного лоту – різні технології між собою не конкурують.
У рамках технологічно нейтрального аукціону формується лише один загальний лот, в межах якого конкурують різні технології (види) ВДЕ.
За третім видом аукціону пропонуються земельні ділянки для будівництва об'єктів відновлюваної енергетики із заздалегідь визначеними технічними характеристиками проєктів. Аукціони проводяться до 31 грудня 2029 року двічі на рік, не пізніше 1 квітня та 1 жовтня.
Закон про аукціони передбачає проведення таких підготовчих заходів перед запуском «зелених» аукціонів:
Разом з тим закон про аукціони встановлює певні винятки для вітрових та сонячних проєктів, які станом на кінець 2019 року досягли вже так званої стадії RTB (ready to build). Йдеться про проєкти, які до 31 грудня 2019 року вже отримали необхідні дозвільні документи на будівництво і щодо яких з ГП був укладений так званий pre-PPA.
Такі проєкти зберігають за собою право на отримання «зеленого» тарифу та не зобов’язані брати участь в аукціоні, якщо введуть генеруючі потужності в експлуатацію для сонця – за два роки, для вітру – за три роки. Згідно з даними ГП, вже укладено pre-PPA щодо 555 ВДЕ-проєктів на загальну потужність більше ніж 11,8 ГВт.
Порядок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки (Порядок) був затверджений Кабінетом Міністрів України 27 грудня 2019 року (Постанова №1175).
У цілому документ відповідає Закону про аукціони та задекларованим у ньому принципам добросовісної конкуренції, відкритості, прозорості та недискримінації учасників. Принцип добросовісної конкуренції забезпечується, зокрема, наступними положеннями:
Водночас Порядок містить низку спірних питань та неузгодженостей/суперечностей, які було б доцільно виправити.
На «зелених» аукціонах розподіляються квоти підтримки – відповідні обсяги ВДЕ-потужностей, що можуть бути побудовані в Україні. За законом, Кабмін за поданням Мінекоенерго встановлює квоти щороку на наступні п'ять років.
Пропозиції щодо розміру річних квот готуються Держенергоефективності та НЕК «Укренерго» з урахуванням: міжнародних зобов’язань України щодо розвитку відновлюваної енергетики, Енергетичної стратегії України, звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей та плану розвитку системи передачі, а також стану реалізації проєктів будівництва об’єктів відновлюваної енергетики.
Квоти на 2020–2024 роки мали бути затверджені КМУ до 1 грудня 2019 року. Наразі цього не відбулося.
Відповідно до даних Мінекоенерго, Держенергоефективності та «Укренерго» надали такі пропозиції щодо квот на 2020–2024 роки:
Річні квоти підтримки, МВт | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 |
Держенергоефективності | 400 | 500 | 600 | 700 | 800 |
«Укренерго» | 150 | 200 | 200 | 200 | 200 |
Проте міністерство ще не подало КМУ свої пропозиції щодо квот на 2020–2024 роки (їх загального розміру та розподілу за технологіями). Як зазначають у Мінекоенерго, з огляду на величезну кількість проєктів pre-PPA, які відповідно до чинного законодавства мають право упродовж 2020–2022 років бути реалізовані за моделлю «зеленого» тарифу (11,8 ГВт), визначення квот для «зелених» аукціонів наразі є неможливим.
Квоти можна буде визначити після остаточного врегулювання питання щодо скорочення граничних строків завершення проєктів pre-PPA та реструктуризації «зеленого» тарифу загалом. Якщо ж всі чи більшість з цих проєктів будуть реалізовані за моделлю «зеленого» тарифу, це не залишить жодних шансів для «зелених» аукціонів на декілька наступних років.
Наразі Мінекоенерго веде з учасниками ринку активні дискусії щодо істотного скорочення цих строків. Згідно з останніми пропозиціями, міністерство пропонує встановити граничні строки для реалізації проєктів pre-PPA: сонце – до 1 липня 2020 року, вітер – до 1 січня 2021 року.
Мінекоенерго обіцяє подати відповідний законопроєкт на розгляд уряду найближчим часом. Міністерство навіть не чекатиме на завершення процесу медіації, що триває в рамках Секретаріату Енергетичного співтовариства.
Інвестори, що реалізують масштабні сонячні та вітрові проєкти, вже назвали такі пропозиції неприйнятними та погрожують міжнародними інвестиційними арбітражами. Таким чином, можна очікувати, що дискусії та пошук компромісу з цього питання продовжаться під час розгляду відповідного законопроєкту в уряді та потім – і в парламенті. При цьому строки остаточного врегулювання таких питань поки незрозумілі.
Пілотний аукціон планували провести для досягнення двох цілей. Перша – протестувати зацікавленість інвесторів та цінові сигнали; друга – відпрацювати механізм проведення аукціонів, передбачений Порядком, та, за потреби, внести відповідні коригування.
Відповідно до Закону про аукціони, КМУ повинен був забезпечити проведення пілотного «зеленого» аукціону до 31 грудня 2019 року. За інформацією Мінекоенерго його проведення перенесене на квітень 2020 року. Водночас, з огляду на відсутність на дату цієї статті затверджених КМУ квот на 2020–2024 роки, пілотний аукціон, очевидно, не може бути проведений 1 квітня 2020 року.
Крім того, наявний Порядок не визначає особливостей проведення пілотного аукціону, тому він проводитиметься за загальною процедурою – не раніше ніж за 30 днів, але не пізніше 60 днів після опублікування оголошення про проведення аукціону. Таке оголошення повинне містити, зокрема інформацію про квоти. Оскільки наразі КМУ не затвердив квоти на 2020–2024 роки, то витримати відповідні процедурні строки неможливо.
Одним із дієвих інструментів вирішення технічних викликів, пов’язаних із балансуванням ВДЕ-генерації, що стрімко зростає, та її нормальною інтеграцією в ОЕС України, може бути встановлення енергоакумулюючих систем.
За оцінками «Укренерго» (системний оператор) для ефективної інтеграції ВДЕ в ОЕС України та її безпечної роботи нам потрібні такі енергоакумулюючі потужності: станом на 2021 рік – 1,6 ГВт, на 2025 рік – 1,8 ГВт, на 2030 рік – 2 ГВт.
Проте, в Україні немає достатньої нормативної бази для масової та успішної реалізації енергоакумулюючих проєктів, зокрема, залучення приватних інвестицій в цей сектор. КМУ поки не розробив свій законопроєкт щодо стимулювання встановлення акумулюючих потужностей на електростанціях, як це було передбачено Законом про аукціони. Своєю чергою, два депутатські законопроєкти щодо енергоакумулюючих систем (№2582 та №2496) знаходяться на дуже ранній стадії розгляду.
Відповідно, наявне в Україні регуляторне середовище поки важко назвати сприятливим для реалізації енергоакумулюючих проєктів. Допомогти в створенні в Україні сприятливого середовища для будівництва акумулюючих систем покликаний відповідний проєкт технічної підтримки IFC.
Передбачається, що за результатами такого проєкту буде розроблено бізнес-модель для залучення приватних інвестицій у будівництво акумулюючих систем, створено сприятливе регуляторне середовище для таких інвестицій, розроблено механізм аукціонів на будівництво відповідних систем, включаючи типові форми тендерної та договірної документації.
Незважаючи на труднощі процесу медіації з реструктуризації «зеленого» тарифу та затримку в створенні сприятливого для реалізації енергоакумулюючих проєктів регуляторного середовища, маємо надію, що уряд та інвестори зможуть найближчим часом знайти потрібні компроміси та рішення для забезпечення сталого і збалансованого розвитку ВДЕ в Україні, зокрема й шляхом запуску прозорих та конкурентних «зелених» аукціонів.