Податки під час «чуми»: за що можна поки не сплачувати

18 березня 2020 року набув чинності закон №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Документом внесено низку тимчасових змін до деяких законодавчих актів. Мета – зменшити податкове навантаження на платників податків в умовах кризи, спричиненої епідемією. Що саме змінилося і чи допоможуть такі заходи українському бізнесу, спеціально для Mind пояснює Андрій Арсірій, адвокат Адвокатського об'єднання CREDENCE.

Пом’якшення податкової політики – цілком логічний крок, враховуючи те, що бізнес, особливо малий та середній, не має необхідного запасу міцності. Окрім браку грошей для сплати податків можливі й суто технічні складнощі щодо перерахунку коштів через ймовірні проблеми у банківському секторі.

Що саме змінилося?

Отже, нововведення дозволять значно відтермінувати необхідні внески. Але не слід забувати, що ці зміни переважно не звільняють від обов’язку сплатити податки, вони лише звільняють від відповідальності за певні порушення, які можуть бути вчинені. Тож бізнес-середовища торкнуться такі зміни.

1. Не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення податкового законодавства.

Пеня не нараховуватиметься, а нарахована підлягатиме списанню.

Термін дії: з 1 березня по 31 травня 2020 року.  

Виключення: страхування життя, додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; облік, виробництво та обіг пального та спирту на акцизних складах; ПДВ; акцизний податок; рента.

2. Встановлюється мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок. Розпочаті до 18 березня, зупиняються. План-графік проведення планових документальних перевірок буде переглянутий та оприлюднений на сайті до 30 березня 2020 року.

Термін дії: з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Виключення: документальні позапланові перевірки щодо декларування на відшкодування ПДВ з бюджету на суму понад 100 000 грн.

3. Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за ділянки, що перебувають у власності або користуванні, зокрема, на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Важливо, що вищезазначена плата за землю не відтерміновується, а взагалі не сплачується за вказаний період.

Термін дії: з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

4. Скасовується податок на нерухоме майно на нежитлові приміщення. 

Термін дії: березень, квітень.

5. Звільняються від нарахування і сплати  ЄСВ ФОП, самозайняті особи, фермерські господарства.

Скасовуються  штрафи за несвоєчасну та неповну сплату та подання звітності платникам ЄСВ у цей період, не нараховується пеня, а нарахована пеня підлягає списанню.

Встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ на період з 18 березня по 18 травня 2020 року, а всі поточні перевірки зупиняються.

Термін дії: березень, квітень.

6. Відтерміновується введення обов’язку з використання РРО (реєстраторів розрахункових операцій) ФОПами, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

Термін дії: до 1 січня 2021 року.

Чи достатньо цих змін, щоб полегшити життя підприємцям?

Якщо держава справді бажає реально підтримати малий та середній бізнес, було б доречним скасувати на період карантину нарахування єдиного податку, знизити чи взагалі скасувати ПДВ або навіть скасувати всі податки та збори на цей період.

Однак без системного аналізу динаміки надходжень до бюджету України та його реального стану сьогодні, неможливо зробити реальний розрахунок можливостей держави для введення додаткових заходів на підтримку економіки України. Адже ніхто не розуміє, чи витримає таке навантаження державний бюджет.

Уже зараз скасування плати за землю викликало невдоволення місцевої влади, оскільки така плата належить до місцевих податків і зборів. Отже – становить значну частину місцевих бюджетів, які забезпечують зарплату вчителям, медикам, соціальним працівникам, комунальникам, працівникам транспорту та ЖКГ.

А, наприклад, мораторій на перевірки містить у виключеннях можливість проведення перевірки у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Під таку норму у часи карантину може потрапити будь-яке підприємство.

Тож реально полегшення життя бізнесу залежить не лише від норм закону, а й від доцільності та сумлінності їх використання державними органами.