Напередодні Кабінет Міністрів продовжив карантин до 11 травня 2020 року. Такі умови стали випробуванням для багатьох українських компаній. Однак не тільки віддалена робота та ізоляція є проблемними моментами, що впливають на ефективність персоналу. Експерти відзначають причинно-наслідковий зв'язок між стійкістю бізнесу і психологічним благополуччям колективу компанії.
Як працює такий зв'язок і чому важливо звертати увагу на психологічне здоров'я персоналу, розповіла Mind керівник компанії Wellbeing Company Олена Бондар.
Питання ефективності та залучення співробітників у робочий процес знову актуальне як ніколи. Багато консалтингових компаній, зокрема CASE і Delloitte, протягом останніх десятиліть досліджують вплив рівня добробуту співробітників на ефективність роботи. Їхні дослідження показують, що до 70% фонду оплати праці розчиняється через фізичні і психологічні проблеми співробітників.
Фахівці з управління персоналом знають ці явища під термінами «абсентеїзм» (практика регулярної відсутності на роботі через погане самопочуття, як фізичне так і психологічне), який має наслідком витрати на оплату лікарняних, і «презентеїзм» (низька через погане самопочуття продуктивність співробітника, що перебуває на робочому місці).
Управлінці у всьому світі зазначають стійкий зв'язок між ефективністю співробітників і їхнім добробутом, відомим у світі як wellbeing.
У цій сфері можна виділити два підходи: американський і європейський.
Американський підхід – традиційно раціональний. Він передбачає грошове заохочення співробітників за поведінку, яка сприяє благополуччю, і відповідно санкції за поведінку, що суперечить благополуччю. Заохочується, зазвичай фінансово, здорове харчування, активний відпочинок, спорт, спільна участь у соціальних проєктах. Не заохочуються шкідливі звички та інші схожі форми поведінки.
Європейський підхід базується на концепції «щастя» і більш толерантний до інструментів, якими «щастя» досягається країною, організацією або окремо взятою людиною. Відповідальність за щастя співробітника, нехай і частково, перекладається на роботодавця.
Однак аналізуючи ці підходи, важливо не забувати, що як у США, так і в Західній Європі у самих людей розвинена і сформована культура турботи про своє психічне здоров'я та благополуччя. Істотний відсоток населення регулярно відвідує психотерапевта. Тому концепція благополуччя, яка культивується на рівні країни та організації, коригується психологом до потреб і стану окремо взятого співробітника та має наслідком стійкий результат.
В Україні ж про аспекти психологічного здоров'я або факт відвідування психолога говорити не заведено. Однак ось уже декілька років зростає кількість управлінців-лідерів, які не тільки розуміють вплив психологічного благополуччя співробітників на ефективність бізнесу, плинність кадрів і бренд роботодавця, а й самі є активними споживачами послуг психологів.
Основні принципи живих компаній описав в однойменній книзі Анрі де Гіус. Метафора «живого організму» протиставляється механістичному підходу. Якщо слідувати цій філософії, все живе має більше шансів не тільки вижити, але й стати сильніше. Тут доречно згадати про теорію «Антикрихтості» Насима Талеба. І тоді стає очевидною необхідність турбуватися про тих, від кого бізнес залежить, – про людей. Тому недивно, що сильні організації трансформують системи управління персоналом, впроваджуючи програми психологічної підтримки співробітників для підвищення рівня добробуту команди.
З «абсентеїзмом» і «презентеїзмом» недостатньо працювати звичними інструментами мотивації персоналу – корпоративними «плюшками»: спільні заходи, як-от корпоративи, тренінги, забіги, обіди зі здоровою їжею у офісі тощо, дають короткостроковий і підтримувальний ефект. У довгостроковій перспективі все це має значення тільки якщо включати більш персоналізовані інструменти.
Лідер, який розуміє причинно-наслідкові зв'язки між психологічним благополуччям і ефективністю, не просто будує управлінські системи, а забезпечує існування свого бізнесу в майбутньому.
Підвищення мотивації через залученість і зміцнення горизонтальних зв'язків у команді, зменшення показників «абсентеїзму» і «презентеїзму», скорочення плинності кадрів – все це частини одного пазлу, які підсилюють HR-бренд, допомагають розвитку бізнесу та привертають таланти, що залишаються з компанією надовго.
Хоча несприятливі психологічні стани переживають усі вікові категорії співробітників, найбільше від них страждає покоління Z. Це покоління благополучної, ситої й активної молоді, для яких COVID 19 – перша у їхньому дорослому житті криза. Сьогодні представники покоління Z становлять 24% працюючого населення у світі. У перерахунку на Україну – йдеться про 16,4 млн молодих людей. До середини двотисячних Z складе понад 50% працюючих людей у світі.
Саме тому запит щодо ментального здоров'я впевнено набирає популярність серед лідерів-візіонерів: вони ясно бачать картину майбутнього глобального ринку талантів.
В Україні вже з'являються перші реальні успішні кейси турботи про ментальне здоров'ї в колективі. Піонерами в цьому напрямі стали бізнеси з абсолютно різних галузей – виробництво та ІТ. Це ПрАТ «Полтавський ГЗК» компанії FERREXPO, швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні та велика міжнародна компанія з розробки мультиплатформних ігор з офісами по всій Україні.
На початку 2020 року команда ПрАТ «Полтавський ГЗК» компанії FERREXPO запустила проєкт із просування благополуччя для співробітників своєї компанії. В основі проєкту чотири програми, кожна з яких має свій акцент. Кожна програма розрахована на 30+ осіб, тривалість – 5 тижнів. За цей час працівники компанії проходять тренінги і навчання у офлайн- і онлайн-форматі, який його доповнює, на теми сталого фізичного здоров'я, ментального здоров'я, фінансового благополуччя та техніки майндфулнес.
З 1 квітня 2020 року розробник мультиплатформних ігор запустив Програму психологічної підтримки персоналу, яка фокусується на наданні необмеженого доступу всім співробітникам компанії до високопрофесійної психологічної допомоги в рамках корпоративної страховки.
У професійних колах ведеться дискусія sick care vs well care (догляд за хворими або догляд за здоровими). Спостереження показують, що інвестиції в ментальне здоров'я співробітників дають компаніям додатковий прибуток у вигляді економії на медичних витратах і зниження втрат людино-годин через відсутність співробітників на робочому місці через хворобу.
Серед роботодавців, які пропонують співробітникам програми психологічного благополуччя, понад половина зазначили зниження абсентеїзму через хворобу, а 66% повідомили про підвищення продуктивності.
У наявних турбулентних умовах важливо залишатися усвідомленим. Небезпечно недооцінювати важливість психічного здоров'я ваших співробітників і його впливу на ваш бізнес. Цілком очевидно, що в реальності психічне і фізичне здоров'я тісно взаємопов'язані, формуючи загальне благополуччя людини й бізнесу, який від неї залежить.