Україна в європейських ЗМІ: підсумки року «Зе-президента», відкладене перемир’я на Донбасі, Байден-гейт та заробітчани понад усе

Mind продовжує публікувати матеріали з циклу «Україна в європейських ЗМІ». Вони нададуть читачам розуміння того, у якому світлі наша країна постає перед європейцями та які з тутешніх проблем протягом тижня, що минає, найбільше хвилювали сусідів. Проєкт підготовлено в партнерстві з незалежною громадською організацією Promote Ukraine (Брюссель).

«Війна та корупція надалі домінують у країні. Через рік після обрання главою держави Володимира Зеленського вже стало зрозуміло, що він не може виконати обіцянки. Минулорічна заява президента про те, що він міг би припинити війну через особистий контакт з президентом Росії Владіміром Путіним, ще тоді здавалася безпідставно оптимістичною: продовжувати мляву війну та постійно ослаблювати Україну залишається головним інтересом Кремля», – пише німецька Sueddeutsche у статті «Україна за Володимира Зеленського: Розчарування».

Як зазначається в публікації, обіцянки про реформи, особливо у сферах, де домінували олігархи, викликали скептицизм: зрештою, Зеленський багато в чому зобов’язаний своєю кар'єрою мільярдеру Ігорю Коломойському і рік тому став президентом за його масштабної підтримки. Скептики, на жаль, мали рацію. Мільярдери – Рінат Ахметов, Ігор Коломойський та декілька інших – залишилися такими ж потужними, як і раніше.

«Як і за попередніх президентів від Леоніда Кучми та Віктора Ющенка до Петра Порошенка, воля Зеленського до реальної трансформації, здається, ослабла, реформаторів знову звільняють. Рік тому мільйони українців сподівалися на новий старт для своєї країни. Поки що мало що дозволяє припустити, що ці сподівання все ж таки здійсняться при президенті Зеленському» – резюмує автор.

Голосування за «банківський закон» показало, що його прийняття було контраверсійним: майже кожен сьомий депутат «Слуги народу» утримався чи взагалі не голосував за документ, а результати не були зустрінуті звичними для Зеленського оплесками. Марта Вільчинські, автор статті у Tagesschau, аналізує помилки президента України, які стосувалися кадрової політики та близькості до олігархічного оточення. І хоча Зеленський остаточно не втратив підтримку, проте прихильників у нього поменшало, робить висновки авторка.

Також німецька Spiegel пише, що Володимирові Зеленському бракує стратегії. «Дехто бореться, щоб стати вагомим у політиці; а декому влада дається, «як стиглий плід». Зеленський належить до другої категорії: без видимих ​​зусиль телекомік виграв українські президентські вибори минулої весни переважною більшістю, ніби країна на нього тільки й чекала. Українці не помітили того, що він не мав ані програми, ані партії, ані досвіду – вони вже знали його з телеекрану. Або думали, що його знають: роками він грав президента в популярному серіалі», – йдеться в публікації. Крім того, за словами автора, громадяни дуже добре знали, чого не хочуть: тодішнього чинного президента Петра Порошенка чи інших представників дискредитованого політичного класу. А 42-річний Зеленський точно не виявився маріонеткою олігарха, як багато хто побоювався.

«Президент України закликав найбагатших чоловіків країни виправити недоліки української системи охорони здоров’я», – пише французька La Croix. Як зазначено в повідомленні цього видання,  фургони компанії «Інтерпайп», виробника труб, контрольованих Віктором Пінчуком, одним із найбагатших людей України, протягом останніх тижнів відвезли до інфекційної лікарні № 21 м. Дніпра 10 000 рукавичок, майже 500 внутрішньовенних трубочок та 300 літрів дезинфікуючого гелю, 20 концентраторів кисню вартістю 25 000 євро, термометри, шприци, маски, захисні костюми.

У розпал епідемії COVID-19 здебільшого приватні кошти дали змогу цій державній лікарні, яка лікувала у середині травня 99 пацієнтів з діагностованим коронавірусом, витримати «шок». Це явище спостерігалося по всій Україні: від початку було зрозуміло, що корумпована, напівзруйнована та жорстко недофінансована система охорони здоров'я України не зможе протистояти масштабній епідемії. «16 березня президент Володимир Зеленський зібрав десяток найбагатших чоловіків країни в імпозантному президентському палаці столиці, щоб попросити їх відкрити свій гаманець: «Ця країна давно годувала вас, тепер саме час вам допомогти», – сказав президент. Звернення глави держави до цих бізнесменів, які здебільшого збагатилися завдяки хаосові 1990-х, звучить як визнання безсилля», – вважає автор публікації.

Саміт, присвячений питанням замирення України з Росією на Донбасі, що планувався ще у квітні під франко-німецьким посередництвом, відбудеться лише після ослаблення пандемії нового коронавірусу, заявив у середу президент України Володимир Зеленський. Він також учергове висловився за прямі переговори з Владіміром Путіним, навіть якщо його недоброзичливці побоюються, що молодий глава держави, обіймаючи посаду протягом року, піде на неприйнятні поступки Росії, – зазначає бельгійська RTL у статті під назвою «Україна: мирного саміту під час пандемії не буде».

«Підозрюваного [у причетності до катастрофи] MH17 затримано в Донецьку», – повідомив своїх читачів нідерландський канал NOS. Як пише видання, Леоніда Харченка, одного з чотирьох підозрюваних у позові щодо збиття малайзійського боїнга MH17, затримали у його рідному Донецьку. Місто знаходиться під контролем проросійських сепаратистів. «Незрозуміло, що стало приводом для арешту. Одні джерела кажуть, що через незаконне зберігання зброї (старий випадок 2014 року), інші – що керівництво сепаратистів хоче перешкодити уряду України викрасти його, як це сталося раніше з Володимиром Цемахом, який також пов’язаний зі збиттям MH17. За даними голландської прокуратури, Харченко був причетний до транспортування установки «Бук», якою був збитий літак. Відповідно до інформації Спільної слідчої групи, яка веде кримінальне розслідування, «Бук» привезли з Росії», – йдеться в замітці.

А от італійська газета Repubblica нагадала про справу заступника комбата – добровольця Віталія Марківа, якого звинувачували у вбивствах цивільного населення під час боїв під Слов’янськом у 2014-му. Проте, не для того, щоб його реабілітувати. На обкладинці «Repubblica vendredi» від 15 травня Маріо Калабресі розповідає історію Енді Рокчеллі, вбитого в Україні 2014 року: «Здавалося, ніколи не буде виправдання тим мінометним обстрілам, які вбили його та росіянина Андрія Миронова, що його супроводжував. Але завдяки міланському прокуророві, таки встановлено, що особою, відповідальною за смерть Рокчеллі, є італійський громадянин Віталій Марків, син українського іммігранта, який був особистим тренером і діджеєм у Ріміні, але повернувся до своєї країни походження для участі у війні. Засуджений за вбивство в першій інстанції, Марків чекає апеляційного процесу», – пише видання.

«Конфлікт інтересів в Україні? Республіканці в Сенаті США розслідують справу щодо сина Байдена», – пише німецька Stern. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп звинувачує Джо Байдена в спробі захистити свого сина від української судової влади на посаді віце-президента адміністрації Барака Обами. Адвокати Трампа стверджували, що роль Байдена в раді директорів енерговидобувної компанії Burisma є явним конфліктом інтересів. Адже його батько як віце-президент відповідав за політику США щодо України.

Україна відкриває розслідування щодо плівок «Байдена – Порошенка». Про це повідомляють і австрійська Krone, і швейцарський Blick, і Euronews. Прокуратура в Україні вивчає записи, в яких нібито фігурує колишній лідер країни Петро Порошенко, обговорюючи умови отримання позики на мільярд доларів з колишнім віце-президентом США Джо Байденом в обмін на звільнення тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна, щоб перешкодити йому розслідувати компанію Burisma, членом правління якої був син Байдена.

Зрештою Шокіна звільнили у березні 2016 року. На своїй сторінці у Facebook Порошенко заявив, що плівки були сфабриковані. Та описав процедуру їхнього «витоку» як частину зусиль Кремля, щоб «підірвати двопартійну підтримку України в США». Він назвав Байдена «другом і союзником України» і розкритикував Зеленського за те, що той зруйнував західну підтримку України на користь Москви. «Кандидат у президенти США Джо Байден раніше пояснював, що позика пов'язана з відстороненням Шокіна як частини антикорупційних зусиль, підтриманих урядом США, ЄС та міжнародними кредиторами», – йдеться у статті.

«Незважаючи на вірус, українці їдуть рятувати врожаї в Європі», – повідомляє бельгійська RTL. Побоюючись, що їхні фрукти та овочі загниють на полях, фермери в кількох країнах, включаючи Великобританію та Фінляндію, замовили чартерні рейси для сезонних робітників.

«Заробітна плата в Україні занадто низька. З цим ви нічого не можете зробити», – цитує AFP 35-річного Юрія, який втретє їде до Фінляндії. П’ять місяців він збиратиме салат та броколі, щоб заробити загалом 7500 євро, що приблизно в чотири рази більше, ніж він заробив би водієм вантажівки на своїй звичній роботі. Юрій – один з десятків тисяч сезонних українських робітників, які щороку працюють на фермах у Західній Європі, оскільки вдома не можуть знайти добре оплачувану роботу.

«Колишня радянська республіка з населенням близько 40 млн людей, Україна є однією з найбідніших країн Європи. Економічний спад від пандемії коронавірусу, ймовірно, ще більше погіршить фінансовий стан її населення. Київ спочатку неохоче відпускав трудових мігрантів, стверджуючи, що такі поїздки становлять небезпеку для їхнього здоров'я. Влада також заявляла, що в країні достатньо роботи, навіть для тих двох мільйонів українців, які повернулися в країну з початку пандемії. Але лавина шалених коментарів у соціальних мережах, що звинувачують уряд в обмеженні прав громадян та прирівнюють ситуацію до «рабства», сприяв зміні політики Києва», – зазначається у матеріалі.

Також європейські ЗМІ знову писали про «застряглих» в Україні дітей сурогатних матерів. За новими відомостями, в Україні функціонує близько 50 фірм, які на комерційній основі пропонують жінкам стати сурогатними матерями. Їхні «клієнти» – в основному громадяни Китаю, США, Мексики та країн Європи. Як зазначає нідерландський NOS, сурогатні матері заробляють у середньому по 15 000 євро за дитину.

З позитивних новин, які розкривають культурну сторону України іноземному читачеві, можна виокремити репортаж впливового щомісячного журналу HP/De Tijd (Нідерланди) про Броди Львівської області, рідне місто австрійського письменника єврейського походження родом з України Йозефа Рота – автора відомого роману «Марш Радецького». Він народився в цьому галицькому містечку за часів Австро-Угорської імперії та «грандіозно писав про викорінення, занепад, самобутність, націоналізм та європейську мрію», вважає автор публікації – нідерландський політик і студент політології, 22-річний Сонні Спек.

Автор вирішив на власні очі побачити Броди, «маргінальне місце, яке, однак, може багато розповісти про європейську історію: минуле Йозефа Рота, багатоетнічну імперію Габсбургів, Першу світову війну, Голокост». Спек згадує історію міста, яке було польським, потім австрійським, російським, радянським і врешті стало українським.

Нідерландець, здається, був вражений, коли побачив засніжені дороги, «Лади» без належним чином працюючих гальм, жінок з косами та хлопців, які запалювали фейєрверки (подорож відбувалася на Новий рік). «Залізнична станція «Броди» поверне вас на сторіччя назад. Стара похмура пані за касою, класичні, але прості стовпи, люстри та вітражі червоного кольору, складені зі шматочків», – описує Спек своє прибуття до Бродів.

Він звертає увагу на те, що населення міста наприкінці ХІХ століття на 88% складалося з євреїв, «але дві світові війни справили свій вплив». Нині єврейське кладовище в місті занедбане, а велика синагога в Бродах – де одружувалися батьки Рота – сильно зруйнована, її дах обвалився. Політик висловлює сподівання, що синагогу відремонтують, і наголошує, що її відкриття стане «чудовим днем для Бродів, України та Європи».

Матеріал підготовлено в партнерстві з НГО Promote Ukraine (Брюссель)