У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який може бути прийнятий уже протягом найближчих тижнів. Документ відкриє нові обрії учасникам ринку криптовалют та іншим українським бізнесам. Серед них – можливість користуватися банківськими послугами, декларувати доходи й отримувати юридичний захист у судах у разі порушення прав.
Однак, крім явних переваг, документ містить приховані загрози, які можуть стати реальністю вже скоро. Наприклад, погіршення іміджу України на світовій політичній арені та негативний вплив на економіку країни. Про ці та інші питання, пов'язані з новим законопроєктом, спеціально для Mind розповів СЕО #HACKATHONHUB, резидент Reactor.ua Павло Чабанов.
11 червня, в день реєстрації законопроєкту в парламенті, відбулося фінальне онлайн-обговорення документа. На мітапі було понад 20 учасників, включаючи представників Мінцифри та СЕО бізнесів, що працюють із віртуальними активами. Організатором виступив Blockchain Association of Ukraine.
Під час обговорення автор цього матеріалу ретранслював у групу низку питань, які звучать у відкритих спільнотах розробників децентралізованих систем, а саме:
Ніхто з учасників не зміг на них відповісти. Але причина – не в некомпетентності фахівців. А в тому, що на сьогодні не існує способів регулювання децентралізованих систем. І це означає, що після прийняття закону «Про віртуальні активи» на території України можна буде легалізувати будь-які кошти – зокрема, активи, що йдуть на фінансування тероризму, зброї, наркотиків або чого-небудь ще.
Шахраї використовують децентралізовану біржу. Дають у своїй спільноті токену певну оцінку й підтверджують її, наприклад, в юрисдикції Естонії. Після цього конвертують токен у біткойн. ВТС, зі свого боку, пропускають через міксер, щоб очистити кошти. Далі переказують віртуальні активи на адресу без негативної історії та легалізують в українській юрисдикції. Все, процедура завершена.
На наступному етапі з «білим» активом можна працювати як завгодно – вивести через криптообмінник у готівку або направити на будь-яку центральну біржу світу, щоб обертати там.
Варто зазначити, що в децентралізованих системах немає регулятора, який міг би нести якусь юридичну відповідальність за міграцію подібних токенів. Це специфіка технології на цьому етапі її розвитку.
Те, що віртуальний актив, який надходить до країни, потенційно може виявитися тіньовим, ставить під загрозу блокування всі подібні кошти. Кожен із них може бути заарештований як речовий доказ. А проти власника активів порушать кримінальну справу за статтею «Фінансування тероризму», навіть якщо це його ніяк не стосується. Доводити непричетність до антисоціальних структур доведеться вже в суді.
Розберемо ситуацію на прикладі біткойнів. ВТС – це цифровий «кубик». Найчастіше він збирається з безлічі сатоші (одна стомільйонна біткойну). І коли з великої кількості таких одиниць формується цілий «біток», майже немає шансів, що він буде повністю чистий.
Кожен сатоші має свою історію переказів. Якщо простежити їх усі, може виявитися, що якась транзакція раніше була помічена у фінансуванні забороненої діяльності.
Оборот фіатних активів відбувається у такий же спосіб. Отримуючи на руки купюру світової валюти, сьогодні ви можете лише уявляти, за яких обставин і хто розраховувався нею ще пару днів тому. Але весь шлях суми готівкових коштів від моменту випуску до теперішнього часу простежити набагато складніше. Тоді як щодо криптовалют це зробити легко завдяки технології блокчейн.
Інакше кажучи, майже в кожному віртуальному криптовалютному активі можна знайти мінімальну частку тіньових коштів. Але заблокувати частину цілого неможливо. Єдиний варіант, якщо в держслужб виникнуть підстави для підозр – накласти арешт на весь актив протягом усього терміну розглядів. Підставою може послужити згадана стаття КК.
На сьогодні незрозуміло, як після прийняття цього законопроєкту перевірятимуться віртуальні кошти, що надходять до України. Також залишається відкритим питання про те, як підтверджуватимуться кошти, виведені через децентралізовані системи для легалізації в українській юрисдикції.
В юридичному полі потрібно докладніше вивчити, чи не суперечить можливість легалізації на території України активів, виведених з DEX, директиві FATF про протидію тероризму.
Якщо це так, Україна ризикує стати державою, що легалізувала тіньові активи з усього світу, попри міжнародні обмеження та вимоги. Внаслідок подібного прецеденту наш імідж на геополітичній арені погіршиться в рази. І ми втратимо можливість у майбутньому отримувати фінансову допомогу від Європейського Союзу.
У всіх інших моментах, за винятком регулювання коштів з DEX, документ доволі добре опрацьований і значно просунувся від моменту публікації первісної версії.
Одним із головних досягнень прийняття законопроєкту буде введення віртуального активу – важливої частини фінансового сектора – в правове поле України. Цього багато учасників ринку чекали роками.
Також набрання чинності цим документом відкриє нові можливості для українських стартапів. Буде значно простіше отримати первинне фінансування на проект, наприклад, через краудінвестингову платформу.
Першу версію тексту законопроєкту «Про віртуальні активи» опублікували в мережі 18 травня. Відповідно до офіційної інформації, разом із командою Мінцифри над розробкою документа працювали також депутатське об'єднання Blockchain4Ukraine, Комітет цифрової трансформації, представники інших державних і недержавних профільних організацій.
Проєкт закону отримав велику кількість критики з боку професійних учасників ринку. Було проведено низку громадських дискусій. Організатором однієї з них виступив #HACKATHONHUB. Щоб обговорити світовий досвід регулювання віртуальних активів і практику України в цьому полі, було запрошено учасників національного ринку, а також тих, хто працює з віртуальними активами в Білорусі, Латвії та США. Дискусія доступна для перегляду в запису на YouTube-каналі хаба.