Однією ногою: чому електросамокати в Києві – законні

Естонська компанія послуг таксі Bolt 7 серпня запустила сервіс прокату електросамокатів у Києві, перші п'ять локацій уже працюють у центрі столиці. Однак уже наступного дня особисто мер Києва назвав проєкт незаконним.

На чиєму боці закон в цій історії і з якими труднощами зіткнулася компанія під час реалізації проєкту, пояснив Mind керуючий партнер юрфірми «еПраво» Віталій Власюк.

Наша компанія працює з Bolt з моменту їхнього приходу на український ринок. Також ми супроводжували і проєкт з електросамокатів. У цій ідеї було кілька стадій реалізації: від тестової, коли можна було покататися територією UnitCity, до запуску по всьому Києву. І ось, коли ми вийшли з масштабу інноваційного парку на вулиці до людей, мерія чомусь зажадала дозволу на цей сервіс. І недвозначно натякнула на вилучення електросамокатів.

Позиція юристів компанії Bolt

Реакція КМДА стала несподіваною і дивною. Пояснимо свою позицію.

• Перше. Деякі критики ідеї написали, що з точки зору правил дорожнього руху самокат – це мопед. Однак різниця між цими двома видами транспорту істотна. Мопед підлягає держреєстрації (за всією процедурою, з технічною оцінкою і т. д.). Але жоден сервісний центр МВС не реєструє електросамокати. Це не юридична гра в терміни.

Конкретно це означає, що для управління електросамокатами не потрібні водійські права категорії А1. Правил, які регулюють використання електросамокатів, у законодавстві немає. І той, хто ними користується, точно не підпадає під визначення водія транспортного засобу. Це знімає велику кількість аргументів, які висунули опоненти проєкту. Право користування електротранспортом не обмежене спеціальними вимогами.

• Друге. Останнім часом міська влада дійсно намагається модернізувати Київ, виділити велодоріжки, зонувати центральні вулиці за сучасними стандартами урбаністики. Для кого це, якщо не для користувачів велосипедів, скутерів і самокатів? Тим більше, в карантин це здорова і екологічна альтернатива автомобілям і громадському транспорту.

Ідейно ми вважали проєкт з самокатами абсолютно співзвучним цьому тренду в роботі Київської міськадміністрації. Тому цю, багато в чому ціннісну, розбіжність потрібно мінімізувати в комунікації і діалозі.

• Третє. І це єдине, в чому ми повністю згодні, коли читаємо заяву мера Віталія Кличка, – в Україні немає законодавчого регулювання «персонального легкого електротранспорту». Саме тому ніякого дозволу на їх використання держоргани видавати не можуть. І забороняти – теж. Адже органи влади діють тільки на підставі закону і в межах наданих законом повноважень.

Це чіткий аргумент, який працює на користь законності нашого проєкту. Адже бізнес якраз може діяти вільно, за принципом «дозволено те, що не заборонено». А Bolt – зареєстрована міжнародна компанія, яка веде законну діяльність в Україні й сплачує податки.

• Четверте. Аналогічно принципу «дозволено те, що не заборонено» можуть діяти і звичайні громадяни. І фактично, і юридично немає ніякої різниці між приватним електросамокатом, на яких сотні людей катаються по Києву, і прокатним самокатом. Тим більше що прокат організований за мережевим принципом – немає пунктів прокатів, як у велосипедів.

Кожен клієнт знаходить вільний самокат через застосунок, що фіксує їх локацію по Києву. Залишити самокат можна в будь-якому місці – без прив'язки до конкретної парковки.

• П'яте. Такий елемент благоустрою, як облаштована парковка, в цьому проєкті в принципі відсутній. І це ще одна причина, чому не може бути ніяких дозволів на парковку. Немає такого предмета регулювання, який необхідно погоджувати з місцевою владою. Для зручності всіх можна узгодити розташування концентрації самокатів.

Де варто вирішувати питання

Вся ця ситуація підштовхує до більш широкої дискусії вже не на рівні міста, а на рівні парламенту. Чи потрібні нам законопроєкти про електротранспорт або це зайве регулювання, і старі правила можна застосувати за аналогією?

Все ж таки потрібні, адже нові види легкого електротранспорту мають свої технічні особливості. І наша юридична команда, і експерти Bolt брали участь у розробці та просуванні такого законопроєкту в парламенті. Те, що він не ухвалений, а бізнес вже починає займатися електротранспортом як окремим проєктом для міста, ще раз показує, що підприємці рухаються швидше, ніж державні структури. Тут важлива взаємодія і донесення тих істотних змін, які відбуваються навколо і які бюрократія через різні причини просто не помічає.

Зараз рекомендований до ухвалення законопроєкт передбачає і статус учасника дорожнього руху, і відповідальність, і зобов'язання, і штрафи для всіх, хто управляє скутерами, електросамокатами тощо. При цьому ми бачимо, що документ не гарантує безпеку – він не дозволяє пересуватися на такому транспорті тротуарами.

На спокійній швидкості, природно, таке право логічно передбачити. Адже не завжди є виділені велодоріжки, а проїжджа частина дійсно небезпечна для їзди на електросамокаті, особливо в темний час доби. До того ж автори законопроєкту вирішили зобов'язати використовувати світловідбиваючі елементи і звукові сигнали (а вони часто взагалі не передбачені в комплектації), а також заборонити користуватися мобільним телефоном під час їзди.

Законопроєкт точно потрібно доопрацювати, перемістивши акцент з обов'язків для користувачів на безпечне пересування. Інакше він не вирішуватиме те головне завдання, на яке спрямований.