В Україні запрацював інститут авторизованого економічного оператора (АЕО). Його запровадження є однією з найкращих світових практик у сфері митного регулювання, започаткованих Всесвітньою митною організацією у 2005 році. Скористатися статусом АЕО компанії можуть вже більшніж у 84 країнах світу, включаючи ЄС, США, Канаду, Китай, Індію та інші.
При цьому назва програми АЕО в різних країнах може відрізнятися. Наприклад, у США вона відома як Customs and Trade Partnership Against Terrorism (C-TPAT), а в Китаї – як Enterprise Credit Management Programme. Незалежно від назви такі програми мають спільну ідею – ідентифікація компанії як надійного ділового партнера, надання переваг та спрощень під час митного оформлення та формування безпечних ланцюгів постачань.
Яким з вітчизняних компаній це може бути вигідно та що зміниться після отримання статусу АЕО, спеціально для Mind пояснює Альона Коваленко, консультант практики митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC в Україні.
В Україні впровадження інституту АЕО передбачене Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними договорами, а нормативні акти стосовно АЕО розроблені на основі митного законодавства ЄС. У перспективі ми очікуємо підписання Угоди про взаємне визнання, що дозволить українським компаніям-АЕО користуватися перевагами в країнах ЄС та навпаки – європейським компаніям-АЕО в Україні. Така можливість буде особливо актуальною для 3-PL та 4-PL операторів, які на регулярній основі взаємодіють з українськими та європейськими митними органами при перетині кордонів.
Незважаючи на те що українське законодавство щодо АЕО все ж має деякі відмінності в порівнянні з ЄС, між концепціями АЕО в Україні та ЄС прослідковується багато спільного:
В ЄС концепція АЕО була запроваджена 2008 року після проведення дворічного пілотного дослідження. Наразі, через 12 років, уже існує понад 17 700 сертифікованих компаній-АЕО, зареєстрованих у 28 країнах ЄС з урахуванням Великобританії, які отримують вигоду від спрощення митних формальностей та сприяння безпеці ланцюгу постачання.
На відміну від України, у ЄС деякі спрощення митних процедур, наприклад, загальна фінансова гарантія та спрощена декларація, доступні для компаній без статусу АЕО, але після підтвердження відповідності окремим критеріям. Водночас після отримання статусу АЕО всі критерії вважаються виконаними, тож після формальних запитів компанія має доступ до всіх спрощень, наприклад можливості подавати митні декларації за місцем реєстрації компанії, незалежно від місця розвантаження товару в межах ЄС (centralised clearance), або випускати товар у вільний обіг у момент внесення до облікових записів декларанта (EIDR).
Також на практиці в деяких країнах ЄС пропонуються додаткові переваги: спеціально виділений митний інспектор для надання консультацій компанії-АЕО, регулярні зустрічі з вищим керівництвом митниці, інформаційні бюлетені та тренінги, спеціальне паркувальне місце в зоні митного контролю.
Схоже, що за роки впровадження АЕО відповідність критеріям стало «правилом гарного тону» для компаній у країнах ЄС. Адже наразі 60–80% митних оформлень здійснюється за участю компаній-АЕО.
При цьому в ЄС було скасовано вже понад 4000 дозволів AEO, не враховуючи заяви, за якими не було надано статусу. Слід зазначити, що в цю кількість також включаються компанії, які втратили статус внаслідок припинення діяльності або зміни місцерозташування компанії.
Виходячи зі статистичних даних, компанії в ЄС вподобають поєднання переваг та спрощень одразу обох типів – 50% компаній отримали статус AEOF. Близько 46% компаній отримало статус тільки АЕОС.
Серед цих компаній переважна частина – 54% компаній-АЕОС – виступають безпосередньо в ролі імпортера/експортера, наприклад OTTO, PUMA, REHAU, LEONI, IKEA, P&G, Panasonic та багато інших. Водночас серед компаній, що мають обидва статуси або тільки АЕОS, 45% та 82% відповідно займають логістичні компанії. Наприклад, обидва статуси мають DHL, DSV, Rhenus, TNT та інші.
Міжнародні групи компаній особливо зацікавлені в отриманні статусу АЕО для своїх дочірніх компаній або підрозділів. Зазвичай група компаній впроваджує спільні стандарти якості, глобальні політики та робочі інструкції, наявність яких полегшує отримання статусу АЕО для кожної наступної дочірньої компанії. Так, лідерами за кількістю компаній-АЕО в ЄС є міжнародні групи DHL, Rhenus, Voestalpine, Siemens, Bosch, DB Schenker, MAHLE, Fedex, TNT, Samsung. Однак і в Україні, і в ЄС статус АЕО може отримати компанія будь-яких розмірів та організаційно-правової форми.
Залежно від напряму діяльності компаніям в Україні можуть бути цікаві ті чи інші переваги та спрощення АЕО.
Так, після отримання типу авторизації АЕО-С процес митного оформлення для імпортера може бути змінений у такий спосіб:
Після одного року застосування окремого спрощення для компаній-АЕО стануть доступні більш привабливі умови. Так, можна буде забезпечувати гарантією лише 50% митних платежів, які підлягають сплаті (через 2 роки – лише 30%) та відтермінувати сплату митних платежів на 30 днів.
З боку перевізника/експедитора після отримання статусу АЕО-Б проходження митного кордону при ввезенні товару буде виглядати так:
У разі вивезення товару найбільшими привілеями експортера зі статусом АЕО-С можна вважати:
Навіть якщо експортер не має статусу АЕО, накласти пломбу спеціального типу може транспортна компанія-АЕО, що слугуватиме гарантією безпеки при доставленні товару.
На практиці можливо використовувати й іншу комбінацію переваг та спрощень, передбачених законодавством, відштовхуючись від потреб компанії та налаштування процесів. Варто наголосити, що статус АЕО не спрощує взаємодію з контролюючими органами, пов'язаними з нетарифним регулюванням, та проведення заходів офіційного контролю, тому що переваги та спрощення АЕО стосуються лише митних формальностей.
Ідеальні умови для бізнесу – забезпечення як надійності та безпеки постачань, так і швидкості митного оформлення на всьому ланцюгу постачання. Це можливо виконати в разі, коли всі задіяні компанії мають статус АЕО. Однак це не є прямою нормою законодавства, окрім встановленої вимоги до митного брокера. Адже щоб подавати спрощену митну декларацію від імені компанії-АЕО-С, митний брокер обов'язково повинен мати тип авторизації АЕО-Б.
Втім, міжнародний досвід показує, що іноді сама компанія висуває вимоги до своїх ділових партнерів щодо набуття статусу АЕО як підтвердження відповідності стандартам компанії. Так, 2017 року шведський концерн IKEA попросив усіх бізнес-партнерів, які задіяні в міжнародному руху постачань, не пізніше 31 серпня 2020-го отримати статус АЕО, C-TPAT (для американських компаній) або пройти сертифікацію ISO 28000 (система менеджменту безпеки ланцюга постачання).
Отже, статус АЕО є міжнародно визнаним знаком якості, що демонструє надійність компанії та відповідність високим стандартам. Незалежно від виду діяльності компанії застосування переваг та спрощень АЕО зменшує обсяг фізичного та документального митного контролю, скорочує строки доставлення, час на адміністрування та витрати, пов’язані з митним оформленням, а також сприяє безпеці постачання та підвищенню репутації компанії, що є запорукою успіху на міжнародному ринку.