Стоп-брехня: як декларуватимуться доходи за новим законом

7 грудня на підпис президенту був направлений прийнятий 4 грудня закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Цей закон розробили та ухвалили після резонансного рішення Конституційного Суду. Останнім КСУ 27 жовтня 2020 визнав неконституційними низку повноважень НАЗК і ст. 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлювали кримінальну відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання ним декларації.

Що передбачає новий закон і чи будуть декларувати доходи чесно розповіла Mind адвокатка АО Legal House Олена Пісоцька.

Чим КСУ аргументував своє гучне рішення

Суд визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя. Основних причини дві:

• Перша. Порушення балансу в системі стримувань та противаг гілок влади. Згідно з позицією КСУ, НАЗК, яка є частиною органів у системі виконавчої влади, своїми повноваженнями щодо перевірки декларацій суддів може тиснути на останніх, чим порушує закріплений Конституцією України принцип незалежності судової влади. КСУ прийшов до висновку, що декларації суддів мав би перевіряти спеціально створений орган у системі судової гілки влади, а не виконавчої.
• Друга. КСУ прийшов до висновку про необхідність визнання неконституційною ст. 366-1 КК України, тому що встановлення кримінальної відповідальності є надмірним покаранням за вчинене правопорушення, а негативні наслідки, яких зазнає особа, притягнута до кримінальної відповідальності ,непропорційні шкоді, яка настала або могла настати в разі вчинення відповідних діянь.

Що змінилося?

Отже, законопроєкт це своєрідний компроміс, в якому враховані висновки КСУ в нових редакціях статей щодо притягнення до кримінальної відповідальності за недостовірне декларування та неподання декларацій.
Декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації тепер розділено на дві окремі статті (стаття 366-2 «Декларування недостовірної інформації» і стаття 366-3 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»). Нові редакції статей більш точно конкретизують діяння, яке становить склад злочину, та індивідуалізують покарання за кожен із них.

Стаття 366-2 КК України пропонує новий підхід до встановлення складу злочину в діях особи щодо декларування недостовірної інформації.

Однак, стаття містить і суттєві зміни:

• у диспозицію додано обов’язкове доведення прямого умислу на декларування недостовірної інформації;
• підвищено поріг притягнення до кримінальної відповідальності. Раніше йшлося про 250 і більше прожиткових мінімумів для працездатних осіб, нова ж стаття встановлює відповідальність за декларування недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (частина 1) та понад 4000 – для ч. 2 ст. 366-2 КК України;
• змінено санкцію статті. Якщо раніше декларування недостовірної інформації тягнуло за собою в тому числі й позбавлення волі, то найбільш тяжким покаранням за новою статтею стане обмеження волі (виключно за ч. 2 ст. 366-2 КК України). Частина перша встановлює більш м’які покарання: штраф або громадські роботи.
• більш м’яка санкція – це відповідь на висновки Конституційного Суду України, який вказав на неспіврозмірність тяжкості діяння та покарання за нього;
• примітка до статті містить перелік суб’єктів, що можуть бути притягнуті до відповідальності за цими статтями. Тут змінилося виключно формулювання примітки, перелік же осіб залишився незмінним.

Стаття 366-3 КК України фактично не зазнала суттєвих змін і встановлює відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Чи є цей закон компромісом між КСУ та законодавчою/виконавчою владою? Вважаю, що ні. КСУ однозначно вважає, що кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації не є співмірною із суспільною небезпекою такого діяння. І нова форма викладення диспозицій статей жодним чином не врахувала такі висновки Суду.