Риска під 2020-м: про що свідчать підсумки фінансового року
І які держустанови доклали руку до цих показників
НБУ та інші профільні установи – Міністерство фінансів і Держказначейство – нарешті опублікували основні матеріали, що дають уявлення про підсумки 2020-го фінансового року. Mind попросив економіста Данила Моніна проаналізувати отримані цифри та пояснити, про які реалії для української економіки вони говорять (за звітами кожного з відомств).
«Картинка» від НБУ
Національний банк нарешті видав свій січневий інфляційний звіт і дав свою оцінку завершення 2020-го. Результати, м'яко кажучи, дивують.
Так, за оцінкою НБУ, падіння економіки в 2020 році склало всього 4,4% (за підрахунками автора – близько 5%). А ВВП, за прогнозами НБУ, в 2020-му становив 4079 млрд грн (з індекс-дефлятором за підсумками року на рівні 7,2%). Це навіть вище очікувань.
Експерти Українського інституту майбутнього наразі вважають, що індекс-дефлятор буде на рівні 7%. Але НБУ видав прогноз індекс-дефлятора на IV квартал на рівні 11%. В результаті дані НБУ за I квартал переглянуті кардинально: прогноз по номінальному ВВП виріс з 3925 млрд грн до 4079 млрд грн. Наш прогноз – 4018 млрд грн ВВП за підсумками 2020-го.
«Картинка» від Мінфіну
Державний борг становить 2551 млрд грн. Для порівняння, роком раніше він був 1998 млрд грн. Але читача не повинне лякати таке зростання державного боргу: на початку 2019 року цей показник становив 2168 млрд грн. Просто на початок 2020 року валютний курс був 23,5 грн/$, а в 2021 році – 28,1 грн/$.
У той же час таке збільшення держборгу збільшує його співвідношення з ВВП з 50,3% до 62,6%. При цьому 62,6% – це хороший результат на тлі кризи, що обрушилася на всі країни. Особливо, якщо враховувати, що Мінфін очікував на кінець року держборг на рівні 68% ВВП.
Рівень державних витрат склав гігантські 46,3% ВВП, а доходи – рекордні 41,0% ВВП. Для порівняння, в 2019 році держвидатки досягли 41,5% ВВП, а доходи – 39,3%.
За доходами в 2020 році основне зростання припало на «зарплатні» податки: ЄСВ і ПДФО зросли з 6,9% ВВП до 7,2% ВВП. Акцизи збільшилися з 3,4% до 3,8% ВВП, а неподаткові доходи – з 5,4% ВВП до 5,7% ВВП. При цьому по неподаткових надходженнях основний ефект дали дивіденди «Нафтогазу» по Стокгольмському арбітражу (30+ млрд грн).
Наприкінці грудня держава провела взаємозалікову операцію на 42,5 млрд гривень (більше 1% ВВП), яка збільшила на цю суму як доходи, так і витрати держави. Тобто за фактом без неї обидва показники були б менш вражаючими: держвитрати – близько 45,3% ВВП, а держдоходи – близько 40,0% ВВП.
Ця операція полягала в тому, що Міненерго видало 32 млрд гривень «Нафтогазу України» за поставки ПСО. «Нафтогаз» погасив свій старий борг перед «Укрнафтою» і зробив передоплату, а «Укрнафта» сплатила старі податкові борги по ренті в розмірі 21,7 млрд грн. Також «Укрнафта» і «Нафтогаз» заплатили 8,7 млрд грн додаткових доходів по ПДВ на понад 12 млрд грн з податку на прибуток.
Загальний дефіцит бюджету в 2020 році склав 219 млрд гривень, або 5,4% ВВП. Тобто менше планових 7.5%, але більше прогнозованих раніше автором.
Фактично є підстави стверджувати, що частина отриманих в грудні валютних кредитів від МФО пішла на покриття дефіциту держбюджету. Адже згідно з даними Держказначейства, за підсумками року через ОВДП дефіцит був покритий лише на 152 млрд грн, а решта – через валютні кредити.
Збільшення дефіциту бюджету в основному пов'язано з однією статтею витрат – «Медицина». Якщо до вересня-2020 витрати по ній перевищували витрати попереднього року всього на 8-9 млрд гривень, то за підсумками року перевищення склало 45 млрд.
Так, тільки в грудні на медицину було розписано 46 млрд грн або 1,15% ВВП. Разом загальні медвитрати держави в 2020-му склали 4,4% ВВП, що навіть вище, ніж закладено в план витрат на 2021 рік з урахуванням підвищення зарплат медикам на 30%.
При цьому по закупках медпрепаратів за 2020 рік значиться скромна цифра – всього 11 млрд грн. Тому очевидно, що основні витрати на медицину пішли на зарплати і премії медпрацівникам і на послуги Національної служби здоров'я. Саме тому – за рахунок додаткових виплат в державному секторі – в грудні на 3 млрд був перевиконаний план по зборах ПДФО та ЄСВ.
Є підстави для критики Мінфіну за неправильне планування сум з обслуговування боргів і за те, що відомство прописує неадекватні витрати на обслуговування боргу. Так, в 2020 році в плані було 145 млрд грн, хоча за фактом вийшов всього 121 млрд грн.
В 2021-му все повторюється: Міністерство фінансів, очевидно, знову невірно спланував свої витрати з обслуговування державного боргу: в Держбюджеті-2021 значиться сума в 161 млрд грн. За прогнозами автора цього матеріалу, буде потрібно не більше 144 млрд грн. Тобто резерв за цією статтею становить цілих 17 млрд грн – цілком достатньо, щоб запустити податок на виведений капітал з III кварталу 2021 року.
Але Мінфін, судячи з усього, і не ставив перед собою завдання зменшити рівень державних витрат на 2021 рік –вони занадто роздуті. Багато державних відомств в кризу збільшили свої зарплати на 30%.
Витрати на економічну діяльність в 2020 році – з урахуванням видачі «Нафтогазу» бюджетних коштів на компенсації по ПСО – склали рекордні 6,4% ВВП. Це величезне зростання після 3,9% ВВП в 2020-му. Тому заяви Міністерства фінансів про те, що до Держбюджету-2021 воно заклало збільшення економічних державних витрат, м'яко кажучи, не зовсім відповідають реальності.
Реальні ж витрати на економічну діяльність в 2021-му році можна оцінити на рівні 4,6-4,8% ВВП.
Замість післямови
Якщо резюмувати, то загалом Україна пройшла кризовий 2020-й цілком раціонально. Так, грудень вніс трохи негативу. Але він, як не дивно, був підтриманий саме міжнародними фінансовими організаціями. Без них ми б мали ще менший дефіцит бюджету.
Основні показники економіки 2017–2020 і консолідовані доходи держави в 2017–2021 роках
Консолідовані витрати держави в 2017–2020 роках
Консолідовані доходи і витрати держави в 2017–2020 роках
Ось що реально лякає – так це шалена боротьба держави за доходи навіть в кризовий час. Коли всі країни давали пільги і гроші бізнесу – Україна в основному тільки «закручувала гайки» і збільшувала податки.
А Держбюджет-2021 занадто роздутий саме по державних витратах. І тому чекати хорошої динаміки при відновленні економіки в нинішньому році не доведеться. А шкода.