Продуктивність української промисловості значно нижча, ніж у сусідніх країнах, а додана вартість на одного працівника є нижчою у 4,5–7 разів. Причиною цього, як зазначено в аналітичних додатках до Державної програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 на 2020–2022 роки, є застарілість технології та превалювання секторів промисловості з низькою доданою вартістю.
Причому з початку 1990-х років розрив лише збільшився: продуктивність промисловості в Україні 2018 року була на 43,5% нижча, ніж у 1991-му, тоді як у сусідніх країнах вона зросла у 1,5–2 рази. Як попередити незаплановані збитки й підвищити продуктивність, розповіла Mind співзасновник компаній QRSmarty та EqMan, резидент Reactor.ua Олена Філіпенко.
Один із чинників низької продуктивності – великі незаплановані втрати: з досвіду аудитів, які проводила компанія QRSmarty з 2018 до 2020 року, вони можуть становити до 12–15% річного доходу. Шоста частина доходу витікає через «друшляк» незапланованих втрат! Про які послідовні та прогнозовані прибутки може йтися?
Про втрати говорити не прийнято. Здебільшого вони виникають з вини самої компанії, тож це:
Втрати можуть зробити бізнес збитковим будь-якої миті – у будь-який квартал, у будь-який «повний місяць». Але тільки сміливих керівників втрати можуть врятувати й показати шлях до удосконалення. Тож у цьому матеріалі розповідаємо про те, які є найпопулярніші втрати та які можливі шляхи виходу зі спричинених ними криз.
Автоматизація сьогодні – у високому тренді. Бізнес, який хоча б не подивився в цей бік, вважається архаїчним та застарілим. Тож дуже часто компанії, прагнучи бути в тренді, витрачають великі кошти на автоматизацію, але не завершують процес або з різних причин він так i не набуває статусу «працює».
Один наш клієнт, велика корпорація, зараз готується до покупки європейської ERP-системи. Вона вже довгий час вивчає це рішення, розбирає з його функціонал та радіє можливостям. Але при цьому зовсім не розуміє, що наявнiсть потрібного модуля в системi – це ще не стовідсотковий успiх. Адже модуль треба кастомізувати під наявний бізнес-процес, а вартість кастомного розроблення європейських ERP наближається до ціни польоту в космос. Інший шлях – повністю змінити бізнес-процес всередині підприємства, що теж, скажемо прямо, так собі вихід.
Тут важливо розуміти, що ланцюжки автоматизацiї повинні бути зручними та зрозумілими, будь-які зміни – розумними й максимально безболісними для процесів, що існують, а впровадження – легким для всіх співробітників компанії, від прибиральника до інженера-конструктора. Саме така система дасть максимальну ефективність і мінімізує втрати.
Пандемія COVID-19 майже повністю вибила такий компонент бізнес-процесу, як логістика. Наприклад, замовити за кордоном і вчасно отримати запасні частини для обладнання стало майже неможливим. А якщо компанія ще й не веде облік запчастин та відстеження їх життєвого циклу, то застій може виникнути зненацька і надовго.
Який тут може бути вихід? Використовуйте 3D-ферми для швидкого копіювання запасних частин там, де це дозволяють технологічний процес і навантаження устаткування. Відстежуйте регламентну заміну запчастин і витратних матеріалів, домовляйтеся із сервіс-службами про обслуговування навіть у вихідні.
Якщо все ж таки «стали», то проаналізуйте – можливо, краще провести певний етап робіт у партнерстві з аутсорс-компанією, поки самі повертаєтеся в ефективний процес. А оскільки від застою зараз ніхто не застрахований, домовтеся про такий субпідряд заздалегідь.
Мені дуже сподобався досвiд однієї української будiвельної компанiї, яка розробила протоколи дій спiвробiтника у разі нестандартної ситуацiї. Із їх запровадженням всі питання почали вирішуватися дуже чітко та швидко, без тривалих очiкувань.
Можна створити аналог «вільної каси» у підрозділах, скоротити неефективні ланцюжки логістики й узгоджень стандартних процесів, розробити чiткi протоколи дiй спiвробiтникiв у разі нестандартних ситуацій. Дуже важливо проводити внутрішній аудит хоча б 1–2 рази на рік та поступово вдосконалювати виробничий процес. Це постійна робота керiвництва бiзнесу.
На жаль, стикаємося із цим на кожному кроці. I дуже велику роль тут відіграло комуністичне минуле з вiдсутнiстю розуміння ринкової вартості ресурсів та розмитою персональною відповідальністю спiвробiтника.
Як боротися? Постійно мотивувати персонал. Влаштовувати «близьке знайомство» з обладнанням, на якому працює спiвробiтник, розповідати йому про вартість матеріалів, запровадити елементи концепції «ощадливого виробництва». А ще – бути командою: розділяти з працівниками перемоги й здобутки компанії, разом проходити навчальні курси та менторські сесії.
Це – найпоширеніші «вічка друшляка» незапланованих втрат. Є й інші – неефективне використання ресурсів, збої в технологічних процесах, недо- і перевиробництво тощо. Знайти їх усі допоможе докладний аналіз бізнес-процесів, а усунути й не допустити надалі – управління та постійний контроль за всіма чинниками, що можуть призвести до втрат.
REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями. Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.
Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:
Компаніям, які мають потребу у трансформації бізнесу за допомогою технологій та інновацій, платформа пропонує пройти безкоштовну менторську програму RE:START. Програма допоможе ухвалити виважене рішення про те, який з наявних підходів до роботи з інноваціями оптимально відповідає запитам і потребам компанії. Вперше в рамках однієї програми власники і топ-менеджери мають можливість попрацювати з кращими менторами, визначити інноваційну стратегію для своєї компанії, навчитися ефективно управляти ресурсами для її реалізації.