Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді низку пов'язаних законопроєктів (5153, 5154, 5155, 5156) щодо декларування доходів громадян. Що передбачають ці документи, і чого очікувати платникам податків в разі їхнього прийняття, розповіла Mind Галина Пилипенко, адвокат, керівник напряму податкового консалтингу ЮК Legal House.
Не минуло й трьох горезвісних років, як обіцяні восени 2020 року президентом Зеленським законопроєкти про податкову реформу для фізичних осіб були подані до Верховної Ради.
Пакет змін складається з чотирьох законопроєктів про внесення змін до Податкового, Бюджетного, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом впровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів і сплати в бюджет одноразового збору.
Реформа передбачає проведення на державному рівні спеціальної кампанії з одноразового (спеціального) декларування активів фізичних осіб і сплаті ними відповідного збору з наданням державних гарантій щодо звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з тих доходів, які стали джерелом походження згаданих активів.
У декларації необхідно буде вказати наявні активи:
Але при цьому, джерела походження таких активів вказувати не потрібно, і їхня перевірка не проводиться.
Декларантам слід бути уважними, оскільки вони будуть зобов'язані додати до декларації документи, що підтверджують вартість декларованих об'єктів, що знаходяться за кордоном, а також суми, що знаходяться на рахунках в банках України.
Примітно, що гроші і банківські метали в готівковій формі задекларувати таким чином взагалі не вийде. Це положення перешкоджає такому своєрідному явищу як безконтрольне декларування «примарних» надзвичайних сум, свідками чого ми всі стали після введення електронного декларування для чиновників в 2016 році.
Для того, щоб готівка потрапила в декларацію, їй слід бути на спеціальному банківському рахунку на дату подання декларації, а це може стати проблемою для декого, адже банки в рамках фінансового моніторингу не обмежені у витребуванні доказів походження коштів. Надія на те, що для спецрахунків будуть встановлені більш лояльні правила, насправді невелика.
Права грошової вимоги за договорами позики між фізособами можуть бути задекларовані тільки за умови, що вони завірені нотаріально, а це значить, що до декларування слід ретельно підготуватися.
Законопроєктом передбачені об'єкти, які можна не декларувати зовсім, і при цьому буде вважатися, що з джерел їх походження податки сплачені в повному обсязі.
До таких «пільгових» активів пропонується віднести
Об'єктами декларування не можуть виступати активи, отримані внаслідок вчинення діяння, що має ознаки злочину, крім злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків і зборів, ЄСВ, порушень валютного та антиконкурентного законодавства.
Спеціальну декларацію зможуть подати не тільки громадяни України. Така можливість буде надана як резидентам України на дату декларування, так і тим особам, які були резидентами України раніше, на дату придбання активів або отримання доходів, за рахунок яких такі активи були придбані, але з яких не були сплачені податки.
Право подати декларацію надано також і самозайнятим особам, до яких відносяться ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Особливістю пропонованої реформи є те, що спеціальна декларація може бути подана також і знеособлено –через уповноваженого представника в особі нотаріуса. Але така знеособленість умовна, оскільки нотаріус зобов'язаний повністю ідентифікувати свого клієнта, отримати від нього (і зберігати) власноручно підписаний оригінал декларації з усіма документами, а також надати інформацію про зміст такої декларації за запитом контролюючого органу.
Можливість розкрити свої активи «за пільговим тарифом» не отримають особи, які в період декларування бодай раз подавали або зобов'язані були подавати декларації за законодавством у сфері протидії корупції. Виняток становлять лише кандидати на зайняття посад, що передбачають подачу таких декларацій, які в результаті так і не були призначені чи обрані.
При цьому, ті особи, які не скористалися своїм правом задекларувати активи, будуть вважатися такими, які повідомили державі про відсутність у них активів (крім «пільгових»), придбаних за рахунок доходів, з яких не сплачено податки.
Задекларувати свої активи не зможуть особи, щодо яких уже розпочато досудове розслідування по ст.ст. 212, 212-1, 366, 367 КК України (в зв'язку з конкретними активами), а також за ст.ст. 209, 258-5, 306, 369, 369-2 ч.ч. 1, 2 ст. 368-3, ч.ч. 1,2 ст. 368-4 КК (незалежно від відношення до конкретного активу).
За результатами декларування сплачується збір за одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Зверніть увагу, що це – не звичний нам ПДФО. Законодавець тим самим фактично вводить додатковий окремий різновид податків і зборів.
Базою для нарахування збору є грошова вартість об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, або витрати на придбання об'єкта, або ж оціночна вартість, або ж самостійно визначена декларантом вартість (для деякого рухомого майна).
Збір буде визначатися наступними диференційованими ставками:
Таким от нехитрим чином законодавець закликає бажаючих заощадити на податках (як мінімум, в 2 рази) вкласти свої кровні в український бюджет. У зв'язку з цим, було б цікаво побачити економічне обґрунтування очікуваних державою надходжень від такої ініціативи, і головне – можливості по закінченню термінів погашення по облігаціях повернути позики.
Збір сплачується протягом 10 календарних днів з дати подання декларації. Якщо збір не сплачено у строк повністю або частково, декларація вважається неподаною, а на декларанта не поширюються державні гарантії.
За умови виконання всієї процедури одноразового декларування, держава гарантує платникам податків:
Звучить, звичайно, обнадійливо, але вже дуже насторожують фрази а-ля «крім випадків, передбачених законом». Адже нічого не заважає такі випадки передбачити і пізніше. Крім того, законодавець «під шумок» посилює адміністративну відповідальність за порушення порядку подання декларації про доходи (з 144 грн. до 3400 грн.).
На прийняття рішення про декларування та підготовку до нього у суб'єктів залишиться не так вже й багато часу, оскільки термін проведення деклараційної кампанії обмежений: подати декларацію можна буде з 1.07.2021 року по 01.07.2022 року.
Ретельна підготовка має бути і державного апарату: починаючи з розробки і затвердження форми одноразової спеціальної декларації, цілого ряду підзаконних актів, і закінчуючи створенням нових алгоритмів адміністрування нового виду збору і обробки нових даних платників податків.
Представники Офісу Президента вважають, що прийняття реформених законопроєктів створить умови для подальшого розгортання в рамках Плану дій BEPS, розробленого ОЕСР, боротьби з розмиванням оподатковуваної бази і переміщенням прибутків за кордон. Крім того, на думку законодавців, зміни сприятимуть подальшій валютній лібералізації і залученню в економіку України додаткових ресурсів, а також підвищенню податкової культури громадян.
Самим же громадянам варто чітко усвідомити той факт, що прийняття законопроєктів про одноразове декларування покладе початок повній транспарентності (прозорості) їхнього «фінансового життя», адже створення такої своєрідної «точки відліку» складно пояснити чимось іншим, окрім відбудовоюфундаменту для подальшого контролю не тільки за доходами, але і витратами резидентів, що є загальносвітовою тенденцією.