Грошові операції пронизують кожну сферу нашого життя, тож індустрія фінансових технологій і раніше розвивалася карколомними темпами. А пандемія, перехід торгівлі в онлайн та зміна споживацьких звичок лише прискорили цей процес. Тепер фінтех-компанії активно працюють над інноваційними рішеннями, що відповідають реаліям 2021 року.
Про тренди, що будуть актуальні у сфері фінтех цьогоріч та, імовірно, у найближчі роки, розповів Mind засновник та керуючий партнер Національного платіжного сервісу UAPAY Дмитро Зарахович.
Ключове, на чому зосередяться нові фінтех-стартапи та необанки – підвищення рівня фінансової грамотності. Чому? Бо ті клієнти, що давно користуються фінпослугами онлайн, зазвичай мають улюблений банк, і змінити їх вибір непросто. А навіть якщо досвідчений споживач планує згодом змінити свій банк – боротьба на цьому полі є вельми серйозною.
Нові ж компанії фокусуватимуться на споживачах, що досі використовують готівку. Вони працюватимуть над тим, щоб підвищити рівень фінансової грамотності, допомогти перейти на онлайн-платежі, пояснити, що це зручно та безпечно.
Тренд онлайн-платежів посилюватиметься – так, за прогнозами, до 2023 року п’ята частина всіх покупок (біля 22%) здійснюватиметься онлайн.
У цьому контексті роль нових бізнесів – ще й просвітницька. Завдяки інвестиціям у підвищення фінансової грамотності фінтех-компанії зможуть отримати постійних клієнтів на довгу перспективу.
Щодо блокчейн-технології та криптовалюти. Все більше центральних банків країн розглядають можливість запуску нових форм грошей – цифрових валют. Щоправда, погляд на те, якими вони мають бути, у кожної країни власний.
Деякі центробанки навіть зробили спробу запустити в обіг власну цифрову валюту. Так, півтора року тому Національний банк України провів власне дослідження щодо можливості випуску української цифрової валюти – е-гривні. У пілотному проєкті взяли участь експерти ініціативної групи – представники компаній-учасників платіжного ринку України на волонтерських засадах.
Зі свого боку ми працювали над ідеологією та тарифами е-гривні, а також виконали функції агенту з розрахунків, забезпечивши операції зі сплати послуг із використанням е-гривні за допомогою сервісу UAPAY.
За результатами тестування НБУ отримав цінний досвід. Поки що проєкт впровадження е-гривні – під питанням.
Ще якихось півтора року тому для багатьох був звичним ритуал походу в банк – отримати довідку, підписати документ, зняти значну суму коштів. Пандемія коронавірусу змінила й це, і банк у смартфоні став не просто технологічною розкішшю, а життєвою необхідністю. Фінтех-компанії, що змогли запропонувати зручні дистанційні банківські послуги, виявилися у гарному становищі на ринку.
Між банками зростає конкуренція за те, хто створить зручніший банк у смартфоні. Це – гарна новина для споживачів, адже так вони отримують безліч привабливих пропозицій на вибір.
Згідно з даними дослідження Bank Transformation Roadmap 2020, застосунки всього 12 банків оцінили понад 1000 осіб, а 15 банків України і зовсім не мають власних застосунків. Лише у 8 банків присутні стратегії цифрової трансформації – відповідно до опитування серед 10 банків, активи яких складають 31% банківської системи України.
Ми давно звикли до біометричних технологій ідентифікації в смартфонах та ноутбуках.
Сканер відбитків пальців чи 3D-сканування обличчя – цим вже нікого не здивуєш. Тренд підхоплюють системи біометричної автентифікації голосу.
Наприклад, компанія Nuance, нещодавно придбана Microsoft за $19 млрд, ще кілька років тому почала просувати власні продукти біометричної голосової автентифікації. Система voice biometrics – це заміна паролів і кодових слів, що вже застосовується в деяких банках. Система задіює близько сотні різних характеристик голосу, які в сумі складають унікальну комбінацію. А для ідентифікації потрібно лише 10 секунд розмови.
Ще один перспективний напрям – голосові асистенти у сфері фінансових технологій на базі штучного інтелекту. Ці рішення пропонують зручні та прості способи розв’язання завдань клієнта.
Фінансові технології охоплюють широкий спектр завдань – набагато ширший за традиційну операційну діяльність банків. Але, щоб фінтех-компанії могли отримати доступ до даних банківського обслуговування через інтерфейси прикладного програмування (API), необхідне впровадження концепції відкритого банкінгу.
Open Banking – це технологія, що об’єднує фінтех-компанії, банки та забезпечує передачу даних між установами. Open Banking вимагає від банків випускати свої дані у безпечній, стандартизованій формі для легкого обміну інформацією між авторизованими організаціями. Це дозволяє контролювати банківську та іншу фінансову інформацію споживачів сторонніми програмами за допомогою API та AI.
Наразі є побоювання з приводу безпеки Open Banking, які пов'язані з розкриттям банківських даних споживачів. Втім, це питання можна розв'язати спільними зусиллями залучених сторін.
Впевнений, що фінтех-сфера й надалі зростатиме, а компанії продовжать розвивати технології для зручності споживачів, власної відкритості та прозорості.